Г.Ф. Лавкрафт: Проти світу, проти життя
Г. Ф. Лавкрафт: проти світу, проти життя (фр. H. P. Lovecraft : Contre le monde, contre la vie) — літературно-критичний твір французького письменника Мішеля Вельбека про творчість Г.Ф. Лавкрафта. Англомовне видання для американського та британського ринку було перекладено Дорною Хазені та містить вступ за авторством американського письменника Стівена Кінга. У деяких виданнях книга також містить два найвідоміших оповідання Лавкрафта: «Поклик Ктулху» та «Шепіт у темряві».
| Г.Ф. Лавкрафт: Проти світу, проти життя | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. H. P. Lovecraft : Contre le monde, contre la vie | ||||
| Жанр | літературна критика | |||
| Тема | Говард Лавкрафт | |||
| Автор | Мішель Вельбек | |||
| Мова | французька | |||
| Опубліковано | 1991 | |||
| Країна |
 Франція | |||
|
| ||||
Огляд ред.
У цій ранній опублікованій праці (яку він називає своїм «першим романом») Вельбек описує, що відкрив для себе Лавкрафта у підлітковому віці, і був вражений тим, як кожна історія являла собою, за його словами, «шматок виючого страху». Він описує захоплення антимодерністю Лавкрафта [1], яка, на його думку, є глибокою ненавистю Лавкрафта до життя та філософським запереченням реального світу; Вельбек зазначає, що в роботах останнього немає «жодного натяку на дві речі, яким ми зазвичай надаємо велике значення: секс та гроші». Він позиціонує Лавкрафта як американського екзистенціаліста, для якого ні життя, ні смерть не мають сенсу. Він також хвалить те, що вважає відмовою Лавкрафта від демократії та прогресивізму. [2]
Також відзначається інтерпретація Вельбеком расових упереджень Лавкрафта, джерелом яких він вважає 24-місячний період, протягом якого Лавкрафт жив у порівняно расово змішаному Нью-Йорку 1920-х років, [3] де, за словами Вельбека, Лавкрафт навчився «повертати расизм до його основного і найглибшого ядра: страху». Він звертає увагу на повторюваний у фантастиці Лавкрафта образ величезного, огидного міста, що кишить жахливими істотами.[2]
Прийняття Вельбеком філософії Шопенгауера [4] мало помітний вплив на його реакцію на Лавкрафта.
Посилання ред.
- ↑ Gessen, Keith (18 квітня 2005). From Beyond: Michel Houellebecq, France's bard of sex and anomie, finds an unlikely kindred spirit in H. P. Lovecraft. New York. Процитовано 21 травня 2008.
- ↑ а б Hoberman, J. (10 травня 2005). The Fear: Michel Houellebecq gives the legendary Lovecraft a new platform. The Village Voice. Процитовано 21 травня 2008.
- ↑ Wolk, Douglas (17 квітня 2005). Houellebecq on Lovecraft. New York Times. Процитовано 21 травня 2008.
- ↑ …we should take seriously Houellebecq’s engagement with Schopenhauer if we are to gain a fuller understanding of his diagnosis of our contemporary condition, and his proposed 'solutions'. (Douglas Morrey, Humanity and its Aftermath)