Відкрити головне меню

Гіндко (англ. Hindko, гіндко ہندکو [hindkō], урду ہندکو; інші назви: гіндко (англ. Hindku), гінк (англ. Hinko) — група ідіом західнопенджабських мов, поширених у північно-західних районах Пакистану. Шоста за значенням серед мов Пакистану[1]. Відноситься до індоарійських мов. Гіндко є взаємно зрозуміла з пенджабі та сірайкі[2], і має більше спільного з останньою, ніж з першою[3]. Відмінності від інших західнопенджабських мов більш виражені у морфології та фонології, ніж в синтаксисі[4].

Гіндко
ہندکو
Hindko.svg
Поширена в Пакистан Пакистан
Афганістан Афганістан
Індія Індія
Регіон Пенджаб
Носії 1 880 000 (північний гіндко, 1981)
625 000 (південний гіндко, 1981)
Писемність арабське письмо
Класифікація


Індоєвропейські

Індоарійські
Північно-західна група
Західнопенджабські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 hno (північний гіндко)
hnd (південний гіндко)

Кількість мовців гіндко, у 1981 році, була більше ніж 2,5 млн. осіб[5].

ПоширенняРедагувати

З точки зору Коліна Масіка, термін гіндко позначає все індоарійське населення округів Газара та Атток на відміну від пуштунів. При цьому термін позначає і носіїв деяких північних діалектів сірайкі[6].

Гіндко розмовляють гіндковани у Пакистані та Північній Індії[7], деякі пуштунські племена в Пакистані та народ гіндко у Афганістані. На гіндко розмовляють у провінції Хейбер-Пахтунхва (включаючи регіон Газара), Пенджабі (включаючи Атток) та пакистанській частині Кашміру.

Загальної назви для носіїв гіндко не існує, так як вони належать до різних етнічних груп, і схильні ідентифікувати себе як члени з будь-якої касти або роду. Однак члени найбільшої групи гіндко в округах Гаріпур, Абботтабад, Маншегра, Баттаґрам та Когістан іноді збирально називаються газараваламі за назвою області Газара, що включала ці округи. У Пешаварі пуштуни називають їх Пешаварі або кгарай (тобто містяни).

ДіалектиРедагувати

 
Діалекти гіндко на мапі західнопенджабських мов

Діалектний континуум гіндко поділяється Ethnologue на дві групи: північний гіндко (ISO 639-3: hno)[8] для діалекту газара та південний гіндко (ISO 639-3: hnd)[9] для інших. Лінгвістично північний гіндко можна охарактеризувати як проміжні між панджабі та сіракі.

Північний гіндко також відомий як газара-гіндко або каґгані[10][11].

До південного гіндко належить: пешаварі — міське різноманіття мов у місті Пешавар [12], діалект який пропагується як стандартизована літературна мова[13]. Пешаварі має широку діалектну базу[14][15], зазнав істотного вплив урду та панджабі. Близькі між собою діалекти — аванкарі, ґгебі, когат, чачгі[16][17].

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Punjabi University, Patiala.(англ.)
  2. Rahman, 1996, с. 211
  3. Shackle, 1979, с. 200–1
  4. Shackle, 1980, с. 486
  5. Javaid, 2004, с. 46
  6. Masica C.P. The Indo-Aryan Languages. — Cambridge : Cambridge University Press, 1991. — С. 18-19.(англ.)
  7. Peshawarites still remember the Kapoor family. Daily Times. Архів оригіналу за 24-07-2012. Процитовано 2007-09-14. (англ.)
  8. Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Hindko, Northern. A language of Pakistan (англ.)
  9. Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Hindko, Southern. A language of Pakistan (англ.)
  10. Shackle, 1980, с. 485
  11. Rensch, 1992, с. 56
  12. (Shackle, 1980, с. 497)
  13. Shackle, (1980, с. 486, 509); Rensch, (1992, с. 76–77).
  14. Rensch, 1992, с. 55–56
  15. Shackle, 1980, с. 509
  16. Shackle, 1980, с. 484–86
  17. Rensch, 1992, с. 57, 85

ПосиланняРедагувати