Гілявський Валерій Михайлович
український військовослужбовець
Валерій Михайлович Гілявський (24.12.1964—2.03.2022) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну.
| Валерій Гілявський Валерій Михайлович Гілявський | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
24 грудня 1964 Смілянський район, Черкаська область | |
| Смерть |
2 березня 2022 (57 років) загинув біля м. Київ | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна/Бої за Київ | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 24 грудня 1964 року. У 2017 році підписав контракт із Збройними Силами України, брав активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганських областей.
Під час російського вторгнення в Україну — стрілець-помічник гранатометника механізованої роти механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Загинув під час запеклих боїв у передмісті Києва. від множинних кульових поранень. Поховано у м. Сміла.[1][2]
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Примітки ред.
- ↑ Чотирьох воїнів провели в останню путь. city-news.ck.ua. 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ У передмісті Києва загинув військовий зі Смілянщини. ВиЧЕрпно. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 134/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |