Гілгіт (округ)
Округ Гілгіт (урду ضلع گلگت) — один із 14 округів території Гілгіт-Балтістан, що знаходиться під управлінням Пакистану, у спірному регіоні Кашмір.[1] Столиця округу знаходиться в місті Гілгіт. За даними перепису 1998 року населення округу Гілгіт становило 243 324 особи. До складу округу входять Гілгіт (столиця), долина Багрот, Джуглот, Даньоре, Султанабад, пік Налтар і долина Номал. Найвища вершина району — Дістагіль-Сар висотою 7 885 метрів (25 869 футів), яка є сьомою за висотою вершиною в Пакистані і 19-ю за висотою у світі.
| Гілгіт | |||
|---|---|---|---|
|
ضلع گلگت | |||
|
| |||
 | |||
| Адм. центр | Гілгіт | ||
| Країна |  Пакистан
| ||
| Регіон | Gilgit Divisiond | ||
| Населення | |||
| - повне | 243 324 осіб (1998) | ||
| Площа | |||
| - повна | 38 000 км² км² | ||
| Дата заснування | 1 липня 1970 | ||
| Вебсайт | chitral.gov.pk | ||
| |||
| |||
Адміністративний поділ ред.
Округ Гілгіт поділений на три техсіли:
- техсіл Даньор.
- техсіл Гілгіт.
- техсіл Юглот.
Освіта ред.
Згідно з рейтингом освіти Аліфа Айлаана в Пакистані за 2015 рік, округ Гілгіт посів 35-е місце зі 148 районів за рівнем освіти. За рівнем матеріально-технічної бази та інфраструктури район посів 67 місце зі 148.[2]
Географія ред.
Округ Гілгіт межує на півночі з округом Нагар, на сході з округами Шигар і Ронду, на півдні з округами Тангір, Діамер і Астор, а на заході з округом Гізер.
Гідрографія ред.
Основними річками району є:
- Річка Астор
- Річка Гілгіт — входить до округу Гілгіт із заходу, на південь від перевалу Бічхар (долина Налтар) і тече на захід через місто Гілгіт
- Річка Хунза — тече далі на південь і зливається з річкою Гілгіт на північний схід від міста Гілгіт.
- Річка Інд — входить до округу Гілгіт із округу Шигар приблизно за шість кілометрів на північ від Джаглота, де річка Гілгіт зливається з річкою Інд і тече на південь уздовж шосе Каракорум.
- Річка Хунджераб — тече на південь уздовж Каракорумського шосе з долини Хунджераб і відома як річка Хунза на південь від Соста
Озера ред.
- Озеро Боріт
- Озеро Налтар
- Озеро Номал
- Озеро Пахоте
- Озеро Раш
Демографія ред.
За переписом 1941 року в окрузі Гілгіт (тоді ще техсілі) проживало 22 495 осіб, які були розподілені по 46 селах, поділених на 12 підрозділів. Приблизно 50 % населення сповідували шиїтський іслам, а 49 % — сунізм.[3] За словами дослідника Мартіна Сьокефельда, сунітські місіонери прибули з півдня, шиїтські — зі сходу, а ісмаїлітські — з півночі.[4]
Кашмірський конфлікт ред.
Через конфлікт між Індією та Пакистаном, що триває з 1947 року через приналежність території Кашміру, Посольство України в Пакістані рекомендує громадянам України утриматися від відвідування території округу Гілгіт.[5]
Примітки ред.
- ↑ The application of the term «administered» to the various regions of Kashmir and a mention of the Kashmir dispute is supported by the tertiary sources (a) through (d), reflecting due weight in the coverage. Although «controlled» and «held» are also applied neutrally to the names of the disputants or to the regions administered by them, as evidenced in sources (f) through (h) below, «held» is also considered politicized usage, as is the term "occupied, « (see (i) below).
(a) Kashmir, region Indian subcontinent, Encyclopaedia Britannica, процитовано 15 August 2019 (subscription required) Quote: „Kashmir, region of the northwestern Indian subcontinent … has been the subject of dispute between India and Pakistan since the partition of the Indian subcontinent in 1947. The northern and western portions are administered by Pakistan and comprise three areas: Azad Kashmir, Gilgit, and Baltistan, the last two being part of a territory called the Northern Areas. Administered by India are the southern and southeastern portions, which constitute the state of Jammu and Kashmir but are slated to be split into two union territories.“;
(b) Pletcher, Kenneth, Aksai Chin, Plateau Region, Asia, Encyclopaedia Britannica, процитовано 16 August 2019 (subscription required) Quote: „Aksai Chin, Chinese (Pinyin) Aksayqin, portion of the Kashmir region, at the northernmost extent of the Indian subcontinent in south-central Asia. It constitutes nearly all the territory of the Chinese-administered sector of Kashmir that is claimed by India to be part of the Ladakh area of Jammu and Kashmir state.“;
(c) Kashmir, Encyclopedia Americana, Scholastic Library Publishing, 2006, с. 328, ISBN 978-0-7172-0139-6 C. E Bosworth, University of Manchester Quote: „KASHMIR, kash'mer, the northernmost region of the Indian subcontinent, administered partlv by India, partly by Pakistan, and partly by China. The region has been the subject of a bitter dispute between India and Pakistan since they became independent in 1947“;
(d) Osmańczyk, Edmund Jan (2003), Encyclopedia of the United Nations and International Agreements: G to M, Taylor & Francis, с. 1191–, ISBN 978-0-415-93922-5 Quote: „Jammu and Kashmir: Territory in northwestern India, subject to a dispute betw een India and Pakistan. It has borders with Pakistan and China.“
(e) Talbot, Ian (2016), A History of Modern South Asia: Politics, States, Diasporas, Yale University Press, с. 28—29, ISBN 978-0-300-19694-8 Quote: „We move from a disputed international border to a dotted line on the map that represents a military border not recognized in international law. The line of control separates the Indian and Pakistani administered areas of the former Princely State of Jammu and Kashmir.“;
(f) Kashmir, region Indian subcontinent, Encyclopaedia Britannica, процитовано 15 August 2019 (subscription required) Quote: „… China became active in the eastern area of Kashmir in the 1950s and has controlled the northeastern part of Ladakh (the easternmost portion of the region) since 1962.“;
(g) Bose, Sumantra (2009), Kashmir: Roots of Conflict, Paths to Peace, Harvard University Press, с. 294, 291, 293, ISBN 978-0-674-02855-5 Quote: „J&K: Jammu and Kashmir. The former princely state that is the subject of the Kashmir dispute. Besides IJK (Indian-controlled Jammu and Kashmir. The larger and more populous part of the former princely state. It has a population of slightly over 10 million, and comprises three regions: Kashmir Valley, Jammu, and Ladakh.) and AJK ('Azad“ (Free) Jammu and Kashmir. The more populous part of Pakistani-controlled J&K, with a population of approximately 2.5 million. AJK has six districts: Muzaffarabad, Mirpur, Bagh, Kodi, Rawalakot, and Poonch. Its capital is the town of Muzaffarabad. AJK has its own institutions, but its political life is heavily controlled by Pakistani authorities, especially the military), it includes the sparsely populated „Northern Areas“ of Gilgit and Baltistan, remote mountainous regions which are directly administered, unlike AJK, by the Pakistani central authorities, and some high-altitude uninhabitable tracts under Chinese control.»
(h) Fisher, Michael H. (2018), An Environmental History of India: From Earliest Times to the Twenty-First Century, Cambridge University Press, с. 166, ISBN 978-1-107-11162-2 Quote: «Kashmir's identity remains hotly disputed with a UN-supervised „Line of Control“ still separating Pakistani-held Azad („Free“) Kashmir from Indian-held Kashmir.»;
(i) Snedden, Christopher (2015), Understanding Kashmir and Kashmiris, Oxford University Press, с. 10, ISBN 978-1-84904-621-3 Quote: «Some politicised terms also are used to describe parts of J&K. These terms include the words 'occupied' and 'held'.» - ↑ Individual district profile link, 2015. Alif Ailaan. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Census of India, 1941, Volume XXII – Jammu and Kashmir, Part III (PDF), The Ranbir Government Press, 1943, с. 522—525
- ↑ Sökefeld, Martin (2015), Spaces of Conflict in Everyday Life: Perspectives across Asia, transcript Verlag, с. 14—15, ISBN 978-3-8394-3024-8
- ↑ Поради подорожуючим. Ісламська Республіка Пакистан. Посольство України в Ісламській Республіці Пакистан. Процитовано 14 травня 2020 року.