Гідрид берилію

Гідри́д бери́лію — неорганічна бінарна сполука з ковалентним зв'язком, застосовується у промисловості як ракетне паливо.

Гідрид берилію
Систематична назва	Берилій гідрид
Ідентифікатори
Номер CAS	7787-52-2
KEGG	C16460
ChEBI	33787
SMILES	[BeH2] і [H-].[H-].[Be+2]
InChI	InChI=1S/Be.2H/q+2;2*-1
Номер Гмеліна	28
Властивості
Молекулярна формула	BeH2
Молярна маса	11,028 г/моль
Зовнішній вигляд	білі кристали
Густина	0,65 г/см³
Тпл	250°C (розкладається)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Отримання

Берилій реагує воднем за температури вище 1000 °C, тому отримання гідриду берилію прямою взаємодією простих речовин є недоцільним. Для синтезу застосовують реакцію піролізу ди(трет-бутил)берилію:

$\mathrm {Be(C(CH_{3})_{3})_{2}{\xrightarrow {200^{o}C}}\ BeH_{2}+C(CH_{3})_{3}-C(CH_{3})_{3}\!}$

Гідрид берилію високої чистоти отримують реакцією борогідриду берилію та трифенілфосфіну:

$\mathrm {Be(BH_{4})_{2}+2PPh_{3}\rightarrow BeH_{2}+2Ph_{3}PBH_{3}\!}$

У лабораторній практиці застосовується синтез із використанням літієвих сполук:

$\mathrm {BeCl_{2}+2LiH\rightarrow BeH_{2}+2LiCl\!}$

$\mathrm {Be(CH_{3})_{2}+NaAlH_{4}\rightarrow BeH_{2}+LiAlH_{2}(CH_{3})_{2}\!}$

Хімічні властивості

Гідрид берилію проявляє сильні відновні властивості. Він легко реагує з водою та спиртами:

$\mathrm {BeH_{2}+H_{2}O\rightarrow Be(OH)_{2}+2H_{2}\!}$

$\mathrm {BeH_{2}+2CH_{3}OH\rightarrow Be(OCH_{3})_{2}+2H_{2}\!}$

Перебуваючи в контакті з повітрям він швидко окиснюється, а в атмосфері чистого кисню може відбутися займання:

$\mathrm {BeH_{2}+O_{2}\rightarrow BeO+2H_{2}O\!}$

Контактуючи з лугами, гідрид берилію утворює берилати лужних металів:

$\mathrm {BeH_{2}+2NaOH\rightarrow Na_{2}BeO_{2}+2H_{2}\!}$

Застосування

Гідрид берилію широко використовується як тверде ракетне паливо. Теоретично він має найбільший імпульс серед усіх паливних матеріалів окрім твердого водню.

Див. також

• Гідриди
• Ракетне паливо

Джерела

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Stonehouse A. J., Emly M. N. Beryllium compounds // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 4. — P. 75. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.0205182519201514.a02. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)