Гідрид берилію

хімічна сполука

Гідри́д бери́лію — неорганічна бінарна сполука з ковалентним зв'язком, застосовується у промисловості як ракетне паливо.

Гідрид берилію
Beryllium-hydride-molecule-IR-3D-balls.png
Beryllium-hydride-3D-balls.png
Систематична назва Берилій гідрид
Ідентифікатори
Номер CAS 7787-52-2
KEGG C16460
ChEBI 33787
SMILES
[BeH2] і [H-].[H-].[Be+2]
InChI
InChI=1S/Be.2H/q+2;2*-1
Номер Гмеліна 28
Властивості
Молекулярна формула BeH2
Молярна маса 11,028 г/моль
Зовнішній вигляд білі кристали
Густина 0,65 г/см³[1]
Тпл 250°C (розкладається)[1]
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

ОтриманняРедагувати

Берилій реагує воднем за температури вище 1000 °C, тому отримання гідриду берилію прямою взаємодією простих речовин є недоцільним. Для синтезу застосовують реакцію піролізу ди(трет-бутил)берилію:

 

Гідрид берилію високої чистоти отримують реакцією борогідриду берилію та трифенілфосфіну:

 

У лабораторній практиці застосовується синтез із використанням літієвих сполук:

 
 

Хімічні властивостіРедагувати

Гідрид берилію проявляє сильні відновні властивості. Він легко реагує з водою та спиртами:

 
 

Перебуваючи в контакті з повітрям він швидко окиснюється, а в атмосфері чистого кисню може відбутися займання:

 

Контактуючи з лугами, гідрид берилію утворює берилати лужних металів:

 

ЗастосуванняРедагувати

Гідрид берилію широко використовується як тверде ракетне паливо. Теоретично він має найбільший імпульс серед усіх паливних матеріалів окрім твердого водню.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б За тиску 101,3 кПа

ДжерелаРедагувати

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Stonehouse A. J., Emly M. N. Beryllium compounds // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 4. — P. 75. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.0205182519201514.a02. (англ.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)