Гюстав Еміль Буасонад
Гюст Еміль Буассонад де Фонтарабі (фр. Gustave Émile Boissonade de Fontarabie; 7 червня 1825, Венсенн, департамент Валь-де-Марн[3] — 28 червня 1910, Антіб, департамент Приморські Альпи[4]) — французький юрист-компаративіст, творець кримінального, кримінально-процесуального та цивільного кодексів Японії.
| Гюстав Еміль Буасонад | |
|---|---|
| фр. Gustave Émile Boissonade | |
 | |
| Народився | 7 червня 1825[1] Венсенн |
| Помер | 27 червня 1910 (85 років) Антіб |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | правовий радник |
| Галузь | правознавство |
| Alma mater | Паризький університет |
| Знання мов | французька[2] |
| Заклад | Паризький університет і Гренобльський університет |
| Посада | іноземний спеціаліст в період Мейдзі |
| Автограф |  |
| Нагороди |     |
Життєпис
ред.Народився 7 червня 1825 у Венсені, департамент Валь-де-Марн у сім'ї вченого-еллініста Жана Франсуа Буассонада де Фонтарабі.
У 1853 закінчив юридичний факультет Паризького університету. Здобув ступінь агреже в 1864, після чого викладав право — спочатку в Гренобльському, а з 1867 — в Паризькому університетах.
В 1873 отримав запрошення від уряду Японії на роботу в цій країні. Провів у Японії понад 20 років, аж до 1895. Був піонером західної юридичної освіти в цій країні — викладав французьку теорію права, кримінальне та цивільне право в Токійському університеті. Виступав за скасування катувань, але проти запрошення іноземних суддів для ведення процесів у Японії. Був серед засновників двох японських університетів: Мейдзі та Хосей — у другому з них одна з висотних будівель кампуса досі має ім'я Буассонада.
За завданням японського уряду в 1875—1880 брав участь у написанні кримінального та кримінально-процесуального кодексів країни, з 1881 по 1888 — Цивільного кодексу.
Наприкінці 1880-х у Японії посилився вплив прусської юридичної школи на противагу французькій, у 1893 написаний на французькій основі цивільний кодекс Буассонада перероблений на прусський манер, проте кримінальний кодекс Буассонада діяв аж до 1908.
У 1895 повернувся до Франції[5][6][7].
Помер 28 червня 1910 в Антібі, департамент Приморські Альпи[4].
Нагороди
ред.За свою діяльність був вшанований нагородами Франції, Японії та інших держав, у тому числі[3][4]:
- Кавалер ордена Вранішнього сонця 2-го ступеня (Японія, 1876)
- Офіцер ордена Академічних пальм (Франція, 1877)
- Кавалер ордена Почесного легіону (Франція, 1887)
- Почесна медаль з нагоди ухвалення конституції (Японія, 1889)
- Срібна медаль імператора Мейдзі (Японія, 1894)
Примітки
ред.- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Boissonade de Fontarabie, Gustave Emile. Base Leonore (фр.). Ministère de la Culture. Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ а б в 28 juin 1910 : Gustave Émile Boissonade de Fontarabie. Antibes-Juan-les-Pins (фр.). Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 13 червня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Александр Васильевич Малько, Алексей Юрьевич Саломатин, Александр Дмитреевич Гуляков. Буассонад Г. Э. // Сравнительное правоведение: Юридический словарь-справочник. — Москва : Проспект, 2017. — С. 11. — 112 с. — ISBN 978-5-392-24866-7.
- ↑ Boissonade, Gustave Émile // Concise Dictionary of Modern Japanese History / Compiled by Janet Hunter. — Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1984. — P. 15—16. — 347 p. — ISBN 0-520-04557-2.
- ↑ Le bras de la justice française. Zoom Japon (фр.). Процитовано 13 червня 2024.