Гунько Володимир Васильович
Володимир Васильович Гунько (позивний «Кузьма»; 23 квітня 1989, с. Ободівка Вінницької обл— 31 липня 2022, м. Бахмут Донецької області) — офіцер 58-ї окремої мотопіхотної бригади[1],
Життєпис ред.
Народився в с. Ободівці тоді Тростянецького району Вінницької області в сім’ї Гунько Василя Дмитровича та Тетяни Степанівни.
Закінчив Ободівську середню школу (2006) та факультет фінансів Львівської міжрегіональної академії управління персоналом ( 2011). Магістр фінансів (2011).
Працював менеджером в торгівельній фірмі.
З 2014 доброволець батальйону “Донбас“. Опинився в оточенні біля Червоносільського, коли російські військові впритул розстріляли колону українських бійців. Провів у полоні майже чотири місяці до 28 грудня 2014.[2][3]. Після звільнення і реабілітації підписав контракт з ЗСУ. Воював під Маріуполем.
З 2016 на попередній роботі менеджером. Займався волонтерською діяльністю.
28 лютого 2022 року знову добровольцем пішов до лав ЗСУ . Воював у президентському полку в м. Київ. Після звільнення міст Києва, Ірпінь, Бучі та Київської області Володимир написав рапорт на перевід його на службу в м. Бахмут[4].
23 липня 2022 командир гранатометного взводу роти вогневої підтримки приїхав в Бахмут. 31 липня загинув.
Похований в родинному селі[5].
Вшанування пам'яті ред.
У грудні 2023 року встановлено меморіальну дошку на будинку в Бучі, де проживав Володимир[6].
Примітки ред.
- ↑ Гунько Володимир Васильович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ З полону звільнено 146 українців. Оприлюднено список. hromadske.ua (укр.). 26 грудня 2014. Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ На Донеччині в бою загинув воїн 58 омпбр Володимир Гунько. Новинарня. 3 серпня 2022. Процитовано 19 грудня 2022.
- ↑ Гунько Володимир Васильович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ Гунько Володимир Васильович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ У Бучі встановили пʼять меморіальних дощок полеглим захисникам.
Посилання ред.
- Майданівці, яких убила росія // hromadske. — 2023. — 18 лютого.
- Віталій Бондарєв (9 вересня 2022). "Він дуже турбувався за Україну" — спогади про добровольця Володимира Гунька. suspilne.media. Процитовано 19 грудня 2022.
- Пережити полон – Володимир Гунько.
