Гумористична наукова фантастика
Гумористична наукова фантастика (науково-фантастична комедія) або комічна наукова фантастика — піджанр наукової фантастики або наукового фентезі, який використовує умовності жанру наукової фантастики для досягнення комедійного ефекту.[1] Наукова фантастика коміксів часто висміює стандартні науково-фантастичні умовності, концепції та тропи — такі як вторгнення інопланетян на Землю, міжзоряні подорожі чи футуристичні технології. Вона також може викривати та критикувати сучасне суспільство.[2]
| Гумористична наукова фантастика |
Раннім прикладом була серія про Піта Менкса Генрі Каттнера та Артура Барнса (іноді вони писали разом, а іноді окремо під псевдонімом Келвін Кент). Серія, опублікована у Вандер сторіс наприкінці 1930-х і на початку 1940-х років, показала карнавального грубіяна, який мандрує в часі, який використовує свої здібності шахрая, щоб уникнути неприємностей. Дві пізніші серії зміцнили репутацію Каттнера як одного з найпопулярніших ранніх авторів коміксів наукової фантастики: серіал про Ґаллегера (про п'яного винахідника та його самозакоханого робота) і серіал про Гоґбена (про сім'ю мутантів-горців). Перший з'явився в Аналог: наукова фантастика та факти у 1943 та 1948 роках і був зібраний у твердій обкладинці як У роботів немає хвостів (Gnome, 1952), а другий з'явився в Захоплюючих дивовижних історіях (Thrilling Wonder Stories) наприкінці 1940-х років. У 1950-х роках комедія стала більш поширеною у науковій фантастиці. Деякі з авторів, які зробили внесок у піджанр, включали: Альфреда Бестера, Гаррі Гаррісона, Сиріла Корнбласа, Фредеріка Пола та Роберта Шеклі.[3]
«Путівник Галактикою»[4][5][6] — науково-фантастична серія, написана Дугласом Адамсом. Спочатку це була радіокомедія, яка транслювалася на BBC Radio 4 у 1978 році, але згодом вона трансформувалася в інші формати, включаючи сценічні шоу, романи, комікси, телесеріал 1981 року, комп'ютерну гру 1984 року та художній фільм 2005 року. Видатний серіал у британській масовій культурі «Автостопом по галактиці» став міжнародним мультимедійним феноменом; романи є найбільш розповсюдженими, до 2005 року їх було перекладено більш ніж на 30 мов[7][8].
Роман Террі Пратчетта «Страта» 1981 року також є прикладом комічного жанру наукової фантастики.[9]
Див. також ред.
Список літератури ред.
- ↑ Comedy Science Fiction. Sfbook.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- ↑ Compare: The Animal Fable in Science Fiction and Fantasy, Bruce Shaw, McFarland, 2010, page 19: «[…] the objective of making social comment, if not social change, is to be found in those earlier forms.»
- ↑ The Greenwood Encyclopedia of Science Fiction and Fantasy: Themes, Works, and Wonders, Volume 1, Gary Westfahl, Greenwood Publishing Group, 2005, Page 145
- ↑ Jo Kent saves cult hg2g game from scrapheap. Процитовано 24 червня 2014.
- ↑ The Hitchhiker's Guide to the Galaxy. Douglasadams.com. Процитовано 24 червня 2014.
- ↑ Gaiman, Neil (2003). Don't Panic: Douglas Adams and the "Hitchhiker's Guide to the Galaxy". Titan Books. с. 144–145. ISBN 1-84023-742-2.
- ↑ Simpson, M. J. (2005). The Pocket Essential Hitchhiker's Guide (вид. Second). Pocket Essentials. с. 120. ISBN 1-904048-46-3.
- ↑ The Ultimate Reference Guide to British Popular Culture. Oxford Royale. 23 листопада 2016.
- ↑
Moody, Nickianne. Matthews, Nicole (ред.). Judging a Book by Its Cover: Fans, Publishers, Designers, and the Marketing of Fiction. Routledge. ISBN 9781351924672. Процитовано 28 квітня 2018.
Pratchett was associated with irreverent and comic writing which is an established sub genre in science fiction - for example Strata (1982) a parody of Larry Niven's Ringworld[,] a classic science fiction series.