Відкрити головне меню

Ігор Миколайович Гуменюк
Народився 21 квітня 1961(1961-04-21) (58 років)
Донецьк Україна Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Відомий завдяки олігарх, народний депутат
Alma mater Донецький національний університет імені Василя Стуса
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2]
Партія Партія регіонів України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Гуменюк Ігор Миколайович — член Партії регіонів, колишній народний депутат України.

Народився 21 квітня 1961 р. (м. Донецьк).

ОсвітаРедагувати

Закінчив Донецький державний університет (1981—1986) за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аналіз господарчої діяльності», економіст.

Кар'єраРедагувати

1978 р. — помічник машиніста екскаватора. 1979 р. — санітар операційного блоку. 1979—1981 рр. — служба в армії. 1986—1989 рр. — старший економіст, в. о. заступника головного бухгалтера шахти «Південнодонбаська». 1989—1991 рр. — головний бухгалтер центру науково-технічної творчості молоді «Погляд». 1991 р. — головний бухгалтер торговельно-промислового консорціуму «Радпол». 1991—1992 рр. — заступник генерального директора ТД «Шахтар». 1992—2002 рр. — генеральний директор АТ «АРС». З грудня 2002 року по лютий 2005 року — радник Прем'єр-міністра України Віктора Януковича[3]. З лютого 2005 року по травень 2006 року — президент АТ «АРС».

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 року по грудень 2012 року від Партії регіонів, № 51 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007 року). Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з грудня 2007 року).

Був також народним депутатом України 5-го скликання з квітня 2006 року по листопад 2007 від Партії регіонів, № 51 в списку. На час виборів: президент АТ «АРС», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006 року). Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з липня 2006 року).

Державний службовець 4-го рангу (з грудня 2002 року).

ПоглядиРедагувати

5 червня 2012 голосував за проект Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[4].

Родинні зв'язкиРедагувати

  • дружина Вікторія Мирославівна (1966) — домогосподарка;
  • дочки Альона (1985), Катерина (1994);
  • син Олег (2001)

ВідзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати