Гуленко Корній Кіндратович

Гуленко Корнілій (?-01.1918) — поет, член Центрального Комітету Селянської Спілки, член Української Центральної Ради.

Гуленко Корній Кіндратович
Народився невідомо
Помер 1918(1918)
Громадянство  УНР

Біографія ред.

Гуленко Корнілій селянин села Жуковці, Трипільської волості, Київського повіту, Київської губернії.

Корнілій був свідомим українцем ще в добу Столипінської реакції у 1906—1910 роках, в губернії його знали як автора народних пісень і віршів. З 1908 року друкував свої твори в збірнику «Рідний Край» і в інших часописах. Також він проводив агітацію серед селян проти гніту царату і будив національнц свідомість серед селян.

З початком Української революції приймав участь в організації Трипільського волосного комітету, звідти був посланий делегатом на Всеукраїнський Селянський Зїзд де був обраний членом Всеукраїнської Селянської Спілки, від якої входив в члени Української Центральної Ради. На засіданнях УЦР Корнілій промовляв віршами. 26 січня в зв'зку з захопленням Києва більшовиками Корнілій покинув місто і пішов в рідне село промовивши що: «буду оброзумляти людей, щоб часом не подуріли і не наробили собі шкоди». Климу Поліщуку про рідне село він сказав: «Моє село не допустю до загибелі, поки сам буду жити».

Був убитий більшовиками Мундиром і Вовком в селі Жуківці в лютому 1918 року.[1]

Джерела ред.

Скальський В. Заворушення у Трипільській волості та вбивство члена Центральної Ради Корнія Гуленка (лютий—березень 1918 року) / В. Скальський // Проблеми вивчення історії Української революції 1917 - 1921 рр.. - 2021. - Вип. 15. - С. 236. - Режим доступу: http://resource.history.org.ua/publ/Pviu_2021_15_11

Примітки ред.

  1. Народна Воля № 33, 21.03.1918 Ст. 2-3