Гуламов Расул

Расул Гуламович Гуламов (1911(1911), тепер Узбекистан — ?) — радянський узбецький діяч, 1-й заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР, голова Верховної ради Узбецької РСР, 1-й секретар Ташкентського обласного комітету КП Узбекистану. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Гуламов Расул
Народився	1911
Національність	узбек
Alma mater	вища партійна школа
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

У 1930 році закінчив педагогічний технікум.

Трудову діяльність розпочав у 1930 році в місті Маргілані, завідував навчальною частиною школи фабрично-заводського навчання.

Потім працював у комсомольських організаціях Узбецької РСР, у виконавчому комітеті Жовтневої районної ради міста Ташкента, був інструктором, старшим інструктором, помічником голови Президії Верховної ради Узбецької РСР, директором «Ташпромторгу», начальником відділу культури та мистецтва копальні «Ташкентсталінвугілля».

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1945 році — інструктор відділу кадрів ЦК КП(б) Узбекистану; завідувач сектору культури та освіти відділу кадрів ЦК КП(б) Узбекистану; заступник завідувача відділу кадрів ЦК КП(б) Узбекистану.

У 1945—1948 роках — заступник завідувача відділу пропаганди та агітації ЦК КП(б) Узбекистану.

У 1948—1951 роках — заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР.

У 1951 — 29 серпня 1952 року — голова виконавчого комітету Ташкентської міської ради депутатів трудящих.

У 1952—1955 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

У 1955—1956 роках — голова виконавчого комітету Ташкентської міської ради депутатів трудящих.

У 1956 — січні 1958 року — 1-й секретар Ташкентського міського комітету КП Узбекистану.

30 грудня 1957 — 1959 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР.

23 березня 1959 — лютий 1961 року — 1-й секретар Ташкентського обласного комітету КП Узбекистану.

Одночасно, з 1959 по 30 травня 1961 року — голова Верховної ради Узбецької РСР.

З 1961 року працював директором Узбецького республіканського інституту вдосконалення вчителів.

З 1964 року — 1-й заступник голови Держкіно Узбецької РСР, одночасно — заступник генерального директора Ташкентського Міжнародного кінофестивалю країн Азії, Африки та Латинської Америки.

У 1987—1990 роках — голова Узбецької Ради ветеранів війни та праці.

Одночасно, з 9 квітня 1988 по 24 березня 1990 року — голова Верховної Ради Узбецької РСР.

У 1989 році обраний народним депутатом СРСР від Всесоюзної організації ветеранів війни та праці. Член комітету Верховної ради СРСР у справах ветеранів та інвалідів.

Потім — на пенсії.

Нагороди

• три ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени «Знак Пошани»
• дві золоті медалі ВДНГ СРСР
• медалі
• Почесні грамоти Президії Верховної ради Узбецької РСР

Джерела

• Гуламов Расул (рос.)