Гуго V
Гуго V (фр. Hugues V de Bourgogne; 1294 — 9 травня 1315) — герцог Бургундії з 1306 року, титулярний король Фессалонікський в 1306–1313 роках.
| Гуго V | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Роберт II | |
| Наступник: | Ед IV | |
| Народження: | 1294 | |
| Смерть: |
9 травня 1315 Аржії | |
| Поховання: | Сіто (абатство) | |
| Рід: | Бургундська | |
| Батько: | Роберт II | |
| Мати: | Agnes of France, Duchess of Burgundyd[1] | |
Біографія
ред.Походив з династії Капетингів. Син Роберта II, герцога Бургундії, та Агнес, доньки французького короля Людовика IX Святого. У 1283 році після смерті свого старшого брата Жана став спадкоємцем герцогства. У 1306 році після смерті батька успадкував Бургундію. Проте з огляду на малий вік регентшею стала мати Гуго.
15 квітня 1303 року ще дитиною його було заручено з Катериною, титулярною Латинською імператрицею, донькою Карла, графа Валуа і Катерини I де Куртене. Проте після смерті дружини Катерини в 1307 році та смерті в 1308 році сина, Карл Валуа вирішив видати дочку за людину, що мав справжні можливості відвоювати Константинополь. Вибір впав на Філіпа I, князя Тарантського, який після розлучення з першою дружиною Тамарою Анджеліною Комнеа Дукена був заручений з Іоанною, сестрою Гуго.
За розрив заручин (офіційно відбувся 6 квітня 1312 роки) Гуго V отримав компенсації:
- власні заручини з Іоанною, дочкою Філіппа V Довгого
- шлюб своєї сестри Іоанни з Філіпом, сином Карла Валуа, майбутнім королем Франції Філіппом VI
- шлюб свого брата Людовика і Матильди де Ено, після якого Гуго передав брату титул короля Фесалонік
У 1313 році король Філіп IV Красивий висвятив герцога Бургундії в лицарі разом з Людовиком X Сварливим та Карлом IV Вродливим. 1314 року не вступився за сестру Маргариту, яку було звинувачено у перелюбстві. Втім у 1315 році Гуго V помер бездітним (поховано в абатстві Сіто), Бургундію успадкував його молодший брат Ед.
Примітки
ред.Джерела
ред.- Peter Topping, A History of the Crusades: The Fourteenth and Fifteenth Centuries, Vol. III, ed. Harry W. Hazard, (University of Wisconsin Press, 1975), 109.
- Hilda Johnstone, Francia: gli ultimi Capetingi, cap. XV, vol. VI (Declino dell'impero e del papato e sviluppo degli stati nazionali) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 569—607.
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гуго V