Гуго Шефер (нім. Hugo Schäfer; 16 листопада 1879, Райхенберг12 листопада 1945) — австрійський і німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту.

Гуго Шефер
нім. Hugo Schäfer
Народився16 листопада 1879(1879-11-16)
Райхенберг
Помер12 листопада 1945(1945-11-12) (65 років)
Невідомо.
Діяльністьmilitary writer
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Біографія

ред.

18 серпня 1899 року поступив на службу в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни продовжив службу в австрійській армії. 31 січня 1931 року вийшов на пенсію.

Після аншлюсу переданий у розпорядження вермахту. В 1939 році призначений комендантом табору військовополонених XVII B в Гнайксендорфі біля Кремса. З червня 1940 року — комендант 668-ї вищої польової комендатури (з кінця місяця — 668-ма польова комендатура). З 13 серпня 1940 року — командувач військовополоненими у 21-му, з 4 вересня 1941 року — 17-му військовому окрузі. В квітні 1944 року захворів і 20 травня відправлений у резерв, 31 січня 1945 року — у відставку.

Після закінчення Другої світової війни повернувся у Відень. Він доповів про своє прибуття австрійській владі і радянському командування, що спочатку не мало наслідків, хоча Шефер не знав, що радянське командування розшукує його у зв'язку з його посадою командувача військовополоненими. Згодом на своїй квартирі Шафер був схоплений функціонером КПА, який здав його радянській владі. Шефера засудили до страти і розстріляли в невідомому місці. В 1956 році радянська влада оголосила офіційною причиною смерті крововилив у мозок.

Нагороди

ред.

Бібліографія

ред.

Написав ряд мемуарів під псевдонімом Markomannus.

  • Schlachtfeldführer für den südwestlichen Kriegsschauplatz im Weltkrieg 1914/18. (1933)
  • Der Kärntener Freiheitskampf 1918/19. (1933)
  • Österreichisches Volksbuch vom Weltkrieg. (1934)
  • Brennpunkt Böhmen — Die Tschechoslowakei in beschleunigter Aufrüstung. (1935)
  • L'Italia Guerrica — Heer und Miliz Italiens im Bild. (1935)
  • Wehrmächte aller Staaten 1937. (1937)

Посилання

ред.