Губернаторство Чилое
Губернаторство Чилое (ісп. Gobierno de Chiloé) — адміністративна одиниця, що існувала в 1567—1826 роках в складі генерал-капітанства Чилі віцекоролівства Перу Іспанської імперії. Назва походить від архіпелагу Чилое, де знаходилися столиці губернаторства — Кастро та Анкуд.
| Губернаторство Чилое | |
| Дата створення / заснування | 1567 |
|---|---|
| Країна |
.svg){kind=small} Іспанська Імперія |
| Адміністративна одиниця | віцекоролівство Перу |
| Юрисдикція | Генерал-капітанство Чилі і віце-король Перуd |
| На заміну | Інтендантство Чилое |
| Час/дата припинення існування | 1826 |
.svg) | |
Історія ред.
Губернаторство засноване 1567 року після завоювання архіпелагу іспанцями. Губернаторство належало до генерал-капітанства Чилі, яке, в свою чергу, було частиною віцекоролівства Перу. Спочатку губернатори призначалися королями Іспанії, проте з 1767 року це право належало віцекоролям Перу. На відміну від кабільдо міста Кастро, губернаторство Чилое було представництвом колоніальної влади Іспанської імперії[1].
Спершу столицею губернаторства було місто Кастро. У середині XVII століття столиця переїхала до Карелмапу. 1654 року її перенесли до Чакао. 1767 року вона остаточно була розміщена в Сан-Карлос-де-Чилое (сучасний Анкуд)[1]. Католицькі парафії губернаторства Чилое належали до архідієцезії Консепсьйон.
На прохання віцекороля Перу Мануеля де Амата-і-Хуньєта король Іспанії Карл III 1767 року передав право призначення губернаторів Чилое віцекоролям Перу.
Указом від 28 березня 1768 року віцекороль відокремив губернаторство Чилое від генерал-капітанства Чилі. 1780 року Карл III повернув Чилое під юрисдикцію Чилі.
Через суперечності між керівництвом губернаторства та місцевим кабільдо і скарги останнього до уряду в Лімі 1784 року Карл III перетворив його на інтендантство Чилое. Інтендантом було призначено Франсіско Уртадо дель Піно. Проте в 1789 році король Карл IV ліквідував інтендантство у зв'язку з різними проблемами за час правління Уртадо[2].
1793 року було відкрито Королівську дорогу — сухопутний шлях, який з'єднував Чилое та Вальдивію. Це сприяло тому, що неодноразово зруйноване арауканами місто Осорно було заново засноване.
Після ліквідації віцекоролівства Перу в 1824 році у зв'язку з географічними чинниками губернаторство Чилое залишалося ізольованим від решти Чилі. 1826 року воно було приєднане до незалежної Республіки Чилі, ліквідоване та реорганізоване в провінцію Чилое[3].
Губернатори ред.
- Андрес Еррера (?–1643 †)[4]
- Фернандо де Альварадо (1643–?)[4]
- Ігнасіо Каррера Ітургоєн (бл. 1650)[4]
- Антоніо Манрікес де Лара (1680-ті)[5]
- Бартоломе Галлардо[6]
- Хосе Марін де Веласко (1708—1712, 1715—1719)[7][5]
- Блас де Вера Понсе і Леон[5]
- Ніколас Сальво (1719—1723)[8]
- Хуан Давіла де Ерсельєс (1724—1728)[8]
- Франсіско Хосе Сотомайор[9]
- Бартоломе Каррільо[9]
- Алонсо Санчес дель Посо[9]
- Франсіско Гутьєррес де Еспехо (1740—1741)[9]
- Вікторіано Мартінес де Тінео (1743—1748)[10]
- Антоніо Нарсісо де Санта-Марія (1749—1761)[11]
- Хуан Антоніо Гарретон (1761—1765)[12]
- Мануель Фернандес де Кастельбланко (1765—1768)[13]
- Карлос де Беранже Дюзоне (1768–?)[14]
- Антоніо Мартінес і Ла-Еспада[2]
- Франсіско Уртадо дель Піно (інтендант) (1784—1789)
- Франсіско Гарос (1788—1789)[15]
- Педро Каньявераль і Понсе (1789—1790/1791)[15]
- Хуан Антоніо Монтес де ла Пуенте (1797–?)[15]
- Ігнасіо Марія Хустіс і Уррутія[15]
- Антоніо де Кінтанілья (1820—1826)
Примітки ред.
- ↑ а б Olguín, pp. 67-75
- ↑ а б Olguín, pp. 39–41
- ↑ Lacoste, Pablo (2002). La guerra de los mapas entre Argentina y Chile: una mirada desde Chile. Historia (Santiago), 2002, vol. 35, p. 211—249. ISSN 0717-7194.
- ↑ а б в Cervantes, Biblioteca Virtual Miguel de. Historia general de Chile. Tomo cuarto. Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes (ісп.). Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ а б в La rebelion indigena de 1712: los tributarios de Chiloe contra la encomienda (PDF).
- ↑ Anuario hidrografico de marina de Chile (PDF).
- ↑ Bahamonde, Carlos Olguín (1970). Instituciones políticas y administrativas de Chiloé en el siglo XVIII (ісп.). Andres Bello.
- ↑ а б Olguín, pp. 24–26
- ↑ а б в г Olguín, pp. 28–29
- ↑ Olguín, pp. 29–31
- ↑ Olguín, pp. 31–34
- ↑ Olguín, pp. 34–37
- ↑ Olguín, pp. 37–38
- ↑ Olguín, pp. 38–39
- ↑ а б в г Olguín, стор. 46–47
Література ред.
- Barros Arana, Diego. «Capítulo XI». Historia general de Chile (in Spanish). Vol. Tomo cuarto (Digital edition based on the 2nd edition of 2000 ed.). Alicante: Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes.
- Olguín, Carlos (1971). Instituciones Politicas Y Administrativas de Chiloe en El Siglo XVIII (in Spanish). Santiago, Chile: Editorial Jurídica de Chile.