Грязнов Борис Олегович
Бори́с Оле́гович Грязно́в (1985—2014) — прапорщик МВС України, учасник російсько-української війни.
| Грязнов Борис Олегович | ||
|---|---|---|
 Прапорщик | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
27 лютого 1985 Запоріжжя | |
| Смерть |
24 серпня 2014 (29 років) Новоіванівка | |
| Поховання | Запоріжжя | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
Міністерство внутрішніх справ України  | |
| Формування |
 23-тя окрема бригада охорони громадського порядку | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 1985 року в місті Запоріжжя. Закінчив запорізьку школу та ПТУ. Пройшов строкову службу в Харкові. Саме тоді вирішив пов'язати своє життя з професійною військовою службою — як і старший брат Сергій. Начальник військового наряду 2-го відділення 1-го спеціального патрульного взводу спеціальної патрульної роти 1-го патрульного батальйону, Запорізька бригада охорони громадського порядку, національна гвардія України.
В серпні 2014 року Після заходження російських військ на територію, де велися бойові дії, підрозділи почали відхід. Нацгвардійці не відходили — чекали наказу, який отримали 24-го. 24 серпня 2014-го колона нацгвардійців потрапила в засідку терористів поблизу села Новоіванівка Амвросіївського району — на покинутому блокпосту (вояки вважали, що там ще знаходяться українські військові). Тоді ж у бою загинули старший прапорщик Сергій Добровольський та старший сержант Максим Баранов. 25 вояків потрапили до полону.
Похований у безіменній братській могилі; 10 жовтня 2014-го тіло ексгумоване пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Тимчасово похований в Дніпропетровську.
Упізнаний за тестами ДНК, перепохований 20 червня 2015-го в місті Запоріжжя на Правобережному кладовищі.
Без Бориса лишився брат, військовослужбовець військової частини 3033, прапорщик Сергій Грязнов.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
- 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 11
- Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
- 31 травня 2016 року у військовій частині 3033 Нацгвардії України відкрито меморіальну дошку Борису Грязнову.
- 9 листопада 2016 року Борис Грязнов нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно).
Примітки ред.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 15 вересня 2015 року № 546/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Грязнов Борис Олегович [Архівовано 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Меморіон (рос.)
- Книга пам'яті: Грязнов Борис Олегович
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |