Григоренко Дмитро Андрійович
Дмитро́ Андрі́йович Григоре́нко (1982—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Дмитро Андрійович Григоренко | |||
---|---|---|---|
Молодший сержант | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 14 жовтня 1992 Фастів | ||
Смерть | 17 липня 2014 (21 рік) Донецьк | ||
Поховання | Фастів | ||
Військова служба | |||
Роки служби | 2014 | ||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Збройні сили | ||
Рід військ | Механізовані війська | ||
Формування | |||
Війни / битви | |||
Нагороди та відзнаки | |||
Життєпис
ред.Народився 1982 року в місті Фастів. Мама працювала шліфувальницею ТДВ «Електронагрівач»; батько — слюсарем моторвагонного депо. Закінчив 1999 року фастівську ЗОШ № 3, 2010-го — київське ВПТУ будівництва та дизайну, працював зварником на заводі ВАТ «Факел». На строковій службі в 2010—2011 роках перебував у військах ППО. По демобілізації працював в київській приватній охоронній фірмі «Сікай».
Мобілізований у квітні 2014-го, номер обслуги-далекомірник, 72-га окрема механізована бригада.
12 липня в бою з терористами зазнав важких поранень — прикрив під час обстрілу своїм тілом сержанта Мурашка Віталія Миколайовича (родом з села Клехівка Фастівського району). Помер 17 липня в лікарні Донецька.
Похований 21 липня 2014 року в Фастові. Без Дмитра лишилися батьки — Ірина Володимирівна й Андрій Володимирович — та брат Артур.
Нагороди
ред.- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- 19 березня 2016 року нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).[1]
- Почесний громадянин Фастова (7.8.2014; посмертно).
- На честь Дмитра Григоренка в Фастові перейменовано вулицю Луначарського (7.8.2014) та названо сквер в мікрорайоні Заріччя.
Примітки
ред.- ↑ Нагороди для захисників Донецького аеропорту. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
Джерела
ред.- Указ № 873/2014 [Архівовано 21 травня 2016 у WebCite]
- Григоренко Дмитро Андрійович [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Фастів прощався зі своїм Героєм [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Лінійка пам'яті [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Лінійка пам'яті героя АТО Дмитра Григоренка у ЗОШ № 3
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |