Гребовицькі пісні
Гребовицькі пісні — це пісні якими супроводжувався процес згрібання сіна, такі пісні виконувалися після завершення жнив. Ці пісні відносяться до календарної обрядовості[1]. Хоча жанр гребовицьких пісень менш чисельний за більшість інших жанрів пісень календарної обрядовості, але деякі мотиви таких пісень зустрічаються в інших жанрах землеробської творчості. Так, поширене величання робітників-гребців, оспівування їх праці[2].
У гребовицьких піснях аналогічно як і у жниварських та косарських піснях, є мотиви замовлянь до сонця (щоб воно занадто не пекло), до вітру (щоб не розкидав сіно і освіжав працівників під час важкої праці), до вечора (щоб швидше прийшов і настав відпочинок). Особливо гостро відповідні мотиви звучать в творах, де вони переплітаються з темою панщини і найманої роботи тощо.
Існують такі відомі гребовицькі пісні "Ой чиї ж се гребці","Наші гребці — як гребці","А я сіно громадила, складала в копиці"[3].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Обрядові пісні. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2016.
- ↑ Гребовицькі пісні. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
- ↑ Ігри та пісні весняно-літня поезія трудового року. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2016.
Посилання
ред.- [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n241/mode/2up Гребовицькі пісні] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 242.
- Гребовицькі пісні // Лановик М. Б., Лановик З. Б., Українська усна народна творчість — Навчальний посібник / К.: Знання-Прес, 2006. — С. 181—182.