Гравітаційна стала G є ключовою величиною Закону всесвітнього тяжіння.

Гравітаційна сталафундаментальна фізична стала, що з'являється у Ньютоновому законі всесвітнього тяжіння і Ейнштейновій загальній теорії відносності, визначаючи інтенсивність гравітаційної взаємодії. Вона позначається зазвичай великою латинською літерою G. Її також називають універсальною гравітаційною сталою, сталою Ньютона або G велике.

Відповідно до закону всесвітнього тяжіння, сила притягування між двома тілами пропорційна добутку їх мас і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.

Гравітаційна стала можливо найскладніше вимірюється з усіх фізичних сталих. У 2011 році, CODATA рекомендував таке значення гравітаційної сталої в одиницях СІ:

= 6.67384(80)10-11 м3 кг-1 с-2[1].

У природній системі одиниць розумно покласти гравітаційну сталу рівній одиниці.

Вимірювання гравітаційної сталоїРедагувати

Вперше гравітаційну сталу виміряв Генрі Кавендіш за допомогою сконструйованих ним крутильних терезів. Відтоді точність вимірювань зросла лише незначно. Складності вимірювання зумовлені слабкістю гравітаційної взаємодії в порівнянні із електромагнітною.

ВиноскиРедагувати

  1. P.J. Mohr, B.N. Taylor, and D.B. Newell (2011), "The 2010 CODATA Recommended Values of the Fundamental Physical Constants" (Web Version 6.0). This database was developed by J. Baker, M. Douma, and S. Kotochigova. Available: http://physics.nist.gov/constants [Thursday, 02-Jun-2011 21:00:12 EDT]. National Institute of Standards and Technology, Gaithersburg, MD 20899.