Готфрід III (граф Лувену)

Готфрід III (VI) Сміливий (нід. Godfried III de Moedige, нім. Gottfried III.; 1141/1142 — 1190) — 9-й граф Лувена, 4-й ландграф Брабанту і граф Брюсселя (як Готфрід III) в 11421190 роках, маркграф Антверпену і герцог Нижньої Лотарингії в 11421190 роках (як Готфрід VII, але з врахуванням віцегерцога Готфріда — рахується Готфрідом VIII).

Готфрід III
фр. Godefroid III
нім. Gottfried III
нід. Godfried III de Moedige
Godfrei3.jpg
Народився 1142
Помер 21 серпня 1190
Поховання Церква святого Петра
Діяльність феодал
Титул герцог Нижньої Лотарингіїd[1], Landgrave of Brabantd, count of Brusselsd, Count of Leuvend і margrave of Antwerpd
Рід House of Brabantd
Батько Готфрід VI (герцог Нижньої Лотарингії)[2]
Мати Luitgarde of Sulzbachd[2]
У шлюбі з Margaret of Limbourgd[2] і Imagina of Loond[2]
Діти Генріх I (герцог Брабанту)[2], Albert of Louvaind[3], Guillaume de Louvain, Lord of Perwezd[3] і Godefroi de Louvaind[3][2]

ЖиттєписРедагувати

Походив з Лувенського дому. Єдиний син Готфріда VI, герцога Нижньої Лотарингії, та Ліутгарди фон Зульцбах. Народився у 1141 або 1142 році. Невдовзі помер батько. Малий вік нового герцога призвів до боротьби за опіку та регентство. За допомоги Тьєрі I, графа Фландрії, давнього союзника діда Готфріда — Готфріда V — вдалося зберегти та підтвердити усі права й титули. Але натомість Готфрід III (VI) вимушений був визнати Тьєррі I своїм сюзереном. 1147 року був присутній на коронації Генріха Беренгара в Аахені.

Досягши повноліття Готфрід III почав активно боротися з сеньйорами Гримбергена, з якими вступив у суперечку ще його батько. У 1158 році оженився на представниці Лімбурзького дому, завершивши тим самим тривале протистояння між родами. 1159 року Готфріду III вдалося захопити та знищити мотт (укріплення) Гримбергену, внаслідок чого завершилася тривала війна.

1171 року намагався втрутитися у справи графства Ено, проте невдало. Після смерті першої дружини 1172 року оженився вдруге. 1179 року викупив графство Арсхот.

У 1182—1184 роках здійснив прощу до Єрусалиму. Завдяки успішним військовим кампаніям герцогству підкорилися 1184 року — графство Жодонь і 1189 року — графство Дюрас.

Помер 1190 року. Йому спадкував старший син Генріх. Після смерті Готфріда III титул герцога Нижньої Лотарингії було оголошений таким, що не має володарювання.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Маргарита, донька Генріха II, герцога Лімбурга

Діти:

  • Генріх (1165—1235), 1-й герцог Брабанту
  • Альбрехт (1166—1192), єпископ Льєжа

2. Дружина — Імажина, донька Людовика I, графа Лоона

Діти:

  • Вільгельм (бл. 1180 — після 1224), сеньйор Перве
  • Годфрід (д/н—1225/1226), сенешаль, родоначальник англійської гілки Лувенського дому

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Kurt Reindel: Gottfried VII. in der Wiege. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964, ISBN 3-428-00187-7, S. 664 f.
  • Frans Theuws and Nico Roymans, Land and Ancestors: Cultural Dynamics in the Urnfield Period and the Middle Ages in the Southern Netherlands, (Amsterdam University Press, 1999), 331.