Відкрити головне меню

Господарська Угода між СРСР і Німеччиною (1941)

Господа́рська Уго́да між СРСР і Німе́ччиною, підписана 10 січня 1941 в Москві Народним комісаром зовнішньої торгівлі СРСР А.І. Мікояном, з німецької сторони — Посланцем Міністерства закордонних справ Німеччини К. Шнурре.[1] Цим документом розв'язувались суперечки навколо кордонів та продовжувалась торгівля сировиною та військовою технікою між Радянським Союзом та Нацистською Німеччиною. Договір продовжував домовленості досягнуті 1939 р. Пактом Молотова — Ріббентропа. Господарська Угода між СРСР і Німеччиною також мала секретні додатки, які врегулювали проблему територій в Литві, що були розподілені до того між двома країнами. Угода подовжувала економічні відносини між Радянським Союзом та Нацистською Німеччиною, поглиблені торговельним договором 1939 р. та більшим договором 1940 р.

Угода виявилася нетривалою. Лише через шість місяців після її підписання Німеччина напала на Радянський Союз, й економічні відносини між двома країнами припинились. Імпортована Німеччиною сировина в проміжку між 1939 та 1941 рр. зіграла велику роль у війні проти Радянського Союзу.

Зміст

Поділ ЛитвиРедагувати

Невелика південно-західна частина Литви, що за Договором між СРСР і Німеччиною від 28 вересня 1939 року відходила до Німеччини, була придбана Радянським урядом, разом з населенням, за 31 500 000 рейхсмарок (7,5 мільйона золотих доларів США). Відповідно до Договору від 10 січня 1941 року передбачалось одну восьму частину суми покрити поставками кольорових металів протягом трьох місяців, а решту — сплатити золотом[2].

ТоварообігРедагувати

Протягом першого етапу торговельного договору 1940 р. (11 лютого 1940 до 11 лютого 1941) та другого (11 лютого 1941 до розриву відносин), Німеччина отримала велику кількість сировини, зокрема понад:[3][4]

Було поставлено велику кількість сирої нафти, в німецьких документах в липні 1940 зазначалось, що Радянський Союз поставляв 150 тисяч тонн сирої нафти на місяць протягом п'яти місяців в 900 спеціально виділених для цього німецьких вагонах-цистернах[5].

Тороговельний договір допоміг Німеччині витримати Британську блокаду[6]. В червні 1940 р. імпорт з Радянського Союзу становив 50 % всього німецького імпорту та часто перевищував 70 % всього імпорту до розриву договору в червні 1941 р.[7]

Серед іншого військового спорядження СРСР було продано недобудований важкий крейсер Lützow за 104 млн райхмарок.

Розрив договоруРедагувати

22 червня 1941 р. Німеччина розпочала втілювати план «Барбаросса» — напад на Радянський Союз, напрям якого проходив через території поділені між двома країнами[8]. Те, що Німеччині вдалось так далеко зайти в справі знищення Радянського Союзу, сталось завдяки діям останнього між 1939 та 1941 рр[9]. Без імпортованих з Радянського Союзу матеріалів, Німецькі запаси мали вичерпатись за три з половиною місяці, до жовтня 1941 р[10], а запаси гуми та борошна Німеччина вже спустошила би до першого дня вторгнення:[10]

  Загальний
імпорт з СРСР
Запаси
червень 1941
Червень 1941 (без
імпорту з СРСР)
Запаси
жовтень 1941
Жовтень 1941 (без
імпорту з СРСР)
Нафтопродукти 912 1350 438 905 -7
Гума 18.8 13.8 -4.9 12.1 -6.7
Манган 189.5 205 15.5 170 -19.5
Борошно 1637.1 1381 -256.1 761 -876.1
*Запаси Німеччини в тисячах тонн (з та без імпорту з СРСР — на жовтень 1941 загальні)

Без постачання цих чотирьох основних категорій товарів з Радянського Союзу, Німеччина навряд чи змогла напасти на нього.[11].

ПриміткиРедагувати

  1. Документы и материалы о советско-германских отношениях (рос.)
  2. СССР — Германия. 1939. Документы и материалы о советско-германских отношениях с апреля по октябрь 1939 г. / Вступит. ст. В. Кашаускене и А. Эйдинтас. — Вильнюс: Мокслас, 1989. — 128 с. ISBN 5-420-00696-0
  3. Ericson, 1999, с. 195–9
  4. Philbin III, 1994, с. 47
  5. Philbin III, 1994, с. 48
  6. Shirer, 1990, с. 668
  7. Ericson, 1999, с. 208–9
  8. Roberts, 2006, с. 82
  9. Ericson, 1999, с. 181
  10. а б Ericson, 1999, с. 202–205
  11. Ericson, 1999, с. 182

ЛітератураРедагувати

  • Brackman, Roman (2001). The Secret File of Joseph Stalin: A Hidden Life. Frank Cass Publishers. ISBN 0714650501. 
  • Ericson, Edward E. (1999). Feeding the German Eagle: Soviet Economic Aid to Nazi Germany, 1933-1941. Greenwood Publishing Group. ISBN 0275963373. 
  • Hehn, Paul N. (2005). A Low Dishonest Decade: The Great Powers, Eastern Europe, and the Economic Origins of World War II, 1930-1941. Continuum International Publishing Group. ISBN 0826417612. 
  • Nekrich, Aleksandr Moiseevich; Ulam, Adam Bruno; Freeze, Gregory L. (1997). Pariahs, Partners, Predators: German–Soviet Relations, 1922–1941. Columbia University Press. ISBN 0231106769. 
  • Philbin III, Tobias R. (1994). The Lure of Neptune: German-Soviet Naval Collaboration and Ambitions, 1919 - 1941. University of South Carolina Press. ISBN 0872499928. 
  • Roberts, Geoffrey (2006). Stalin's Wars: From World War to Cold War, 1939–1953. Yale University Press. ISBN 0300112041. 
  • Shirer, William L. (1990). The Rise and Fall of the Third Reich: A History of Nazi Germany. Simon and Schuster. ISBN 0671728687. 
  • Wegner, Bernd (1997). From Peace to War: Germany, Soviet Russia, and the World, 1939–1941. Berghahn Books. ISBN 1571818820. 
  • Weinberg, Gerhard L. (1995). A World at Arms: A Global History of World War II. Cambridge University Press. ISBN 0521558794. 

Дивіться такожРедагувати