Вікіпедія

Городище скіфської доби біля с. Полкова Микитівка

Городище скіфської доби — пам'ятка археології національного значення, охоронний № 200015-Н, взятий під охорону держави Постановою КМУ № 928 від 03.09.2009.

Городище біля с. Полкова Микитівка

Датування ред.

VI—IV ст. до н. е.

Площа ред.

Площа поселення — ≈54 га.

Розташування ред.

Пам'ятка розташована за 1,5 км на північний захід від західної околиці с. Полкова Микитівка Богодухівського району Харківської області, на плато правого берега р. Мерла у верхів'ях Валкового яру.

Історія дослідження ред.

Вперше пам'ятку згадує і розміщує на своїй карті Дмитро Багалій[1], згодом про неї у 1930 р. повідомляє О. О. Потапов[2]. Перший опис і зйомку топографічного плану здійснив у 1960 р. Борис Шрамко[3][4] . У 1969—1975 рр. розкопки городища проводила Лісостепова скіфська експедиція Донецького державного університету на чолі з Аллою Моруженко[5][6][7].

Опис ред.

Городище має округлу в плані форму, єдиний двір оточений з усіх боків ґрунтовим валом та ровом. На його поверхні подекуди помітні зольники. Територію городища перерізає шосе Богодухів-Краснокутськ[8].

Насичений артефактами ранньої залізної доби культурний шар становить до 120 см. Виявлені археологічні комплекси являють собою переважно господарчі ями. Переважна більшість знахідок — уламки керамічного ліпного посуду лісостепової скіфоїдної культури, серед яких чимала кількість горщиків прикрашена наліпним валиком, який розділений пальцевими або палочними на давленнями. Край вінця здебільшого прикрашений наскрізними проколами, що доповнюються відбитками прута чи пальцевими вдавленнями. Окрім того, виявлені поодинокі залізні знаряддя праці (сокира, стамеска, ножі, шильця); сліди бронзоливарництва (зливки кольорового металу, бронзові прикраси). Кам'яні вироби представлені рештками зернотерок, розтиральників, точильними каменями; керамічні — пряслицями. Кістяні вироби представлені лощилами, вістрями стріл, виробами у звіриному стилі. Зброя представлена бронзовими вістрями стріл. Знайдені імпорті речі: уламки амфор, скляна синя бусина. Знайдені тут і археозоологічні матеріали[9] .

Сучасне використання ред.

Використовується за сільськогосподарським призначенням: оранка; невелика площі в південній частині — під лісом. Крізь нього  проходить шосе.

Джерела ред.

  1. Моруженко А. А. Отчет Лесостепной скифской экспедиции Донецкого Государственного Ун-та о разведках и раскопках в бассейне Ворсклы в 1971 г. / Архів ІА НАН України. — № 1971/62.
  2. Моруженко А. А. Отчет лесостепной скифской экспедиции ДонГу о разведках и раскопках в бассейне р. Ворсклы / Архів ІА НАН України. — № 1969/97.
  3. Моруженко А. А. Отчет лесостепной скифской экспедиции Донецкого Госуниверситета о разведках и раскопках в 1973 г. / Архів ІА НАН України. — № 1973/33.
  4. Моруженко А. А. Отчет лесостепной скифской экспедиции Донецкого гос. ун-та в 1974 г. / Архів ІА НАН України. — № 1974/68.
  5. Моруженко А. А. Отчет лесостепной скифской экспедиции Донецкого гос. ун-та о работах в 1975 г. / Архів ІА НАН України. — № 1975/39.
  6. Моруженко А. А. Отчет лесостепной скифской экспедиции у с. Полковая Никитовка, Боходувского р-на. Харьковской обл. в 1972 г. / Архів ІА НАН України. — № 1972/73.
  7. Шрамко Б. А. Отчёт о работе скифо-славянской экспедиции Харьковского госуниверситета в 1960 году / Архів ІА НАН України. — № 1960/27.

Примітки ред.

  1. ↑ Багалей Д. И. Объяснительный текст к археологической карте Харьковской губернии. / Д. И. Багалей // Труды XII Археологического съезда. — М., 1905. — Т. 1. — С. 21.
  2. ↑ Записки Всеукраїнського археологічного комітету. — Т. 1. — К.: Видав ВУАН, 1930. — С. 96–97.
  3. ↑ Ляпушкин И. И. Днепровское лесостепное левобережье в эпоху железа // Материалы и исследования по археологии СССР. — № 104. — М.: Наука, 1961. — С. 126.
  4. ↑ Шрамко Б. А. Отчёт о работе скифо-славянской экспедиции Харьковского госуниверситета в 1960 году / Архів ІА НАН України. — № 1960/27.
  5. ↑ Моруженко А. А. Раскопки городища Полковая Никитовка / А. А. Моруженко // Археологические открытия 1972 года. — М.: Наука, 1973. — С. 316.
  6. ↑ Шрамко Б. А., Михеев В. К., Грубник-Буйнова Л. П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. — К.: Наукова думка, 1977. — С. 53.
  7. ↑ Моруженко А. А. Исследования в бассейне р. Мерлы // Археологические открытия 1973 года. — М.: Наука, 1974. — С. 315—316.
  8. ↑ Колода В. В. Паспорт об'єкта культурної спадщини. Городище біля с. Полкова Микитівка / ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини». — 2016.
  9. ↑ Моруженко А. А., Косиков В. А. Работы лесостепной скифской экспедиции // Археологические открытия 1975 года. — М.: Наука, 1976. — С. 367—368.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Городище_скіфської_доби_біля_с._Полкова_Микитівка&oldid=39727488