Горобей Андрій Іванович

Андрій Іванович Горобей (нар. 14 жовтня 1903(19031014), село Дідівщина, тепер Фастівського району Київської області — 29 квітня 1985, місто Київ) — український радянський діяч, директор Київського філіалу Центрального музею В.І.Леніна, секретар Київського обласного комітету КП(б)У з пропаганди, заслужений працівник культури Української РСР. Кандидат економічних наук, доцент.

Горобей Андрій Іванович
Народився 14 жовтня 1903(1903-10-14)
село Дідівщина, тепер Фастівського району Київської області
Помер 29 квітня 1985(1985-04-29) (81 рік)
місто Київ
Національність українець
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Партія КПРС
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Біографія ред.

Народився в селянській родині.

У 1929 році закінчив Харківський інститут народної освіти і здобув спеціальність викладача соціально-економічних дисциплін в середніх школах.

У 1929—1938 роках — викладач Лубенського педагогічного інституту на Полтавщині; завідувач Липецького районного відділу народної освіти Харківської області; 2-й секретар Липецького районного комітету КП(б)У Харківської області.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1938—1939 роках — інструктор ЦК КП(б)У. У липні 1939—1941 роках — завідувач сектору кадрів культури і наукових установ відділу кадрів ЦК КП(б)У; завідувач сектору усної пропаганди ЦК КП(б)У.

З 1941 по 1946 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З жовтня 1941 року служив військовим комісаром і заступником із політичної частини начальника евакуаційного госпіталю № 1968 на Північно-Західному фронті.

У 1946 — березні 1948 року — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Київського обласного комітету КП(б)У.

У березні 1948 — вересні 1949 року — секретар Київського обласного комітету КП(б)У з пропаганди і агітації.

З вересня 1949 року — слухач курсів перепідготовки викладачів вищих навчальних закладів при Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б) у Москві.

З 1950 року — старший викладач, з 1952 року — доцент кафедри політичної економії Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1951 році захистив кандидатську дисертацію «Відновлення та розвиток господарства районів, що зазнали німецько-фашистської окупації (за матеріалами Київської області)».

У 1952—1969 роках — директор Київського філіалу Центрального музею В.І.Леніна

З 1969 року — персональний пенсіонер союзного значення в Києві. Перебуваючи на пенсії, працював доцентом Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Звання ред.

Нагороди ред.

Джерела ред.