Відкрити головне меню

Валенти́н Володи́мирович Го́нтар (25 травня 1973(19730525) — 4 серпня 2017) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Гонтар Валентин Володимирович
Praporshchyk h.png Прапорщик
Гонтар Валентин Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 25 травня 1973(1973-05-25)
Михайлівка, Олександрівський район
Смерть 4 серпня 2017(2017-08-04) (44 роки)
Псевдо «Прапор»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування
Emblem of the Donbas Battalion.svg
 «Донбас»
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Медаль «За жертовність і любов до України»

ЖиттєписРедагувати

Народився 1973 року в селі Михайлівка (Олександрівський район, Кіровоградська область). Зареєстрований у місті Кременчук.

Військовий за професією, служив у Криму в морській піхоті. Брав участь у війні в Придністров'ї та бойових діях у Африці. Звільнившись з армії, мешкав та працював в Москві.

Під час Революції Гідності приїхав до батьків, пішов на київський Майдан, щоб подивитись події на власні очі. В подальшому увійшов до групи «Купол» (ветерани морської піхоти та спецпризначенці) батальйону «Донбас». Брав участь у боях за Бахмут, Лисичанськ, Попасну та Курахове.

Під час першого штурму Іловайська 10 серпня 2014 року зазнав контузії та поранення руки, переніс 4 операції. В бою під віадуком побратим «Вітер» врятував йому життя: коли російські спецназівці відкрили вогонь, Валентин прикрив «Вітра» і тим самим дав йому можливість відійти в безпечне місце. А коли поранили Валентина, вже «Вітер» накрив його собою і під обстрілом перев'язав руку. «Вітер» супроводжував Гонтара та інших поранених бійців до лікарні в Старобешевому. Кістка була перебита в чотирьох місцях, вставлена пластина не дала сподіваного заживлення; поранення привело до інвалідності. Лікувався в лікарні ім. Мечникова, шпиталі МВС, приватній клініці «Борис».

Після лікування на фронт не повернувся. 2015 року одружився з київською художницею Віталіною Масловою, займалися проектом соціально-психологічної реабілітації бійців АТО «Творча Криївка» — у Карпатах.

Трагічно загинув у Києві — від вибуху гранати. Тіло Валентина знайшли в лісі неподалік від озера Нива (селище Катеринівка) знайшли перехожі 4 серпня 2017 року. Прощання відбулося на Майдані Незалежності у Києві та в Івано-Франківську.

Похований в селі Криворівня Верховинського району.

Без Валентина лишилися дружина та син Назар 2016 р.н.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України»
  • Іловайський Хрест.

ДжерелаРедагувати