Гольмґанґ (швед. Holmgång) — обрядова дуель між вікінгами задля вирішення конфлікту. Дослівно перекладається як «піти на маленький острів». Відмова від поєдинку кидала тінь на увесь клан. Людина, що відмовилася від поєдинку вважалася нітс. У 1006 був заборонений в Ісландії, а у 1014 році у Норвегії.[1]

Зображення гольмґанґу

Опис ред.

Подібні поєдинки часто використовували заради законного засобу вирішити спір через жінку. У той же час цим звичаєм зловживали досвідчені дуелянти та берсерки задля привласнення чиєїсь землі.

Згідно правил у кожного з супротивників мало бути три щити, отримувач виклику мав право на перший удар. Бій вівся у просторово визначеному полі на кшталт сучасного рингу. Існувала можливість визнати поразку за першої пролитої крові[2].

Примітки ред.

  1. Holmgang – Dangerous Viking Duel Settled Disputes. Ancient Pages (амер.). 10 березня 2018. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
  2. Окшотт Э. Археология оружия. — М.: ЗАО «Центрполиграф», 2004. — 398 с. — ISBN 5-9524-0968-7.(рос.)