Головна і другорядна фігура (геральдика)

Головна фігура — геральдичний термін на позначення більшої фігури із кількох гербових фігур у гербі. Як правило, вона розміщується в середині поля і є найбільшою. Менші геральдичні фігури, що оточують головну, називаються другорядними.

Ковадло, оточене чотирма дзвониками (герб Нурмо)

При описі спочатку описується головна фігура, а потім другорядні. Якщо в гербі є кілька полів, як, наприклад, у випадку складених гербів, визначення ієрархії слід зробити для кожного поля окремо. Оскільки існують також інші правила для порядку опису, такі як «зверху до низу», «центр перед боком», з порядку не можна з упевненістю зробити висновок, що перша згадана фігура є головною, або що та, з більш помітним місцем є головною фігурою.

Головна фігура може бути засіяна, покрита або прикрашена іншими другорядними фігурами, або, як правило, супроводжена: якщо другорядні фігури розташовані з одного боку (зліва чи справа) до головної фігури, положення збоку має бути зазначене. Супровід вище називається надмірним, інакше також повідомляється вище або нижче. Збільшений простір для особливо підкреслених другорядних фігур.

Крім того, другорядну фігуру можна тримати в руках або лапах геральдичних тварин і людей або добавляти іншим способом.

Приклади блазонів

Королівство Данія : у золоті три леви, що крокують, у супроводі дев'яти червоних сердець — спочатку поле було засіяне/посипане сердечками, з 1819 року кількість була фіксованою, де, за звичаєм, по три серця супроводжують кожного лева, тобто є явними другорядними фігурами

Фьокламаркт: стовп із срібною хвилею, супроводжуваний з обох боків вежами — головною фігурою є стовп, тут герб також хоче підкреслити розташування місто по обидва боки річки (Vökla).

Лех: срібна смуга хвилі відділяє синє поле від червоного. Сонце в першрму півполі, ялинка в другому — тут, при схожому малюнку, однаково важливі дві фігури на бічних панелях

Коммантрі: ковадло, киянки та кирка над ним, шахтарська лампа над ними — герб підкреслює ковадло, називаючи його пріоритетним

Лангензендельбах: схрещені ключ і меч, над квіткою, під зростаючою патерицею абата, але тут центральна фігура є головною

Гогентауерн: … передпліччя, що виступає з нижнього правого краю щита, тримає ніж із лезом, кінчик якого виступає в середню частину тригори, лезо супроводжується двома ялиновими шишками. — оскільки тут шишки чітко супроводжують клинок, вони «успадковують» його положення, виступаючи в тригору; Оскільки їх дві, симетричне розташування є природним (а точніше: по одному з кожного боку)

Див. також

Геральдичні кольори

Джерела

Gert Oswald: Lexikon der Heraldik. VEB Bibliographisches Institut, Leipzig 1984, S. o.A.
Walter Leonhard: Das große Buch der Wappenkunst. Entwicklung, Elemente, Bildmotive, Gestaltung. Lizenzausgabe. Bechtermünz, Augsburg 2001, ISBN 3-8289-0768-7, S. o.A.