Головко Павло Андрійович

Павло Андрійович Головко (31 грудня 1925, Київ — 30 липня 1961) — Герой Радянського Союзу.

Павло Андрійович Головко
Golovko PavelAndr.JPG
Народився 31 грудня 1925(1925-12-31)
Київ
Помер 30 липня 1961(1961-07-30) (35 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Лісове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність робітник
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання старшина
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня

БіографіяРедагувати

Народився 31 грудня 1925 року в Києві в сім'ї робітника. Українець. У травні 1942 року призваний до лав Червоної армії. У боях німецько-радянської війни з липня 1942 року. Воював на 2-му Українському фронті.

13 березня 1944 року автоматник 529-го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії 40-ї армії 2-го Українського фронту рядовий П. А. Головко в складі групи автоматників одним з перших переправився через річку Південний Буг біля села Ладижина (нині місто Вінницької області). На правому березі група відбила кілька контратак противника і забезпечила переправу інших підрозділів полку.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Південного Бугу й утриманні плацдарму на його західному березі рядовому Павлу Андрійовичу Головку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4 274) .

Член ВКП(б) з 1945 року. У 1946 році старшина П. А. Головко демобілізувався. Жив і працював у Києві. Помер 30 липня 1961 року. Похований на Лісовому кладовищі.

НагородиРедагувати

Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

ЛітератураРедагувати

  • Боевые звёзды киевлян. — Київ: Політичне видавництво України, 1983.
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. Москва, 1987.