Голлербах Максиміліан Максиміліанович

Максиміліан Максиміліанович Голлербах
Народився 2 червня 1907(1907-06-02)
c. Царське село
Помер 19 квітня 1989(1989-04-19) (81 рік)
Ленінград
Поховання Богословське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність ботанік
Alma mater Ботанічний інститут ім. В. Л. Комарова РАН
Сфера інтересів ботаніка,
альгологія
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Вчителі Alexander Elenkind
Відомі учні К. Л. Виноградова, В. М. Андреєва та ін.
Відомий завдяки: альгологія
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Голлербах Максиміліан Максиміліанович (*2 червня 1907 — †19 квітня 1989) — радянський вчений-біолог, альголог.

Біографічні відомостіРедагувати

Максиміліан Максиміліанович Голлербах народився 2 червня 1907 в поселенні Царське село. В 1924 році закінчив середню школу. Під час навчання та після нього працював на Павлівській екскурсійній станції під Ленінградом, де познайомився з А. А. Єленкіним, що став його вчителем та другом. У шкільні роки опубліковано 4 статті про синьо-зелені водорості (дві — у співавторстві з Єленкіним). В 1930 закінчив біологічний факультет Ленінградського університету за спеціальністю «Фізіологія рослин». По закінченню навчання навчався у аспірантурі. Як дисертаційну тему було обрано роботу по ґрунтових водоростях. У період аспірантури розпочалась і педагогічна діяльність вченого.

У довоєнний період працював у Ботанічному інституті. Основні напрямки роботи: ґрунтова альгологія та вивчення харових водоростей — Charophyta. Ступінь кандидата біологічних наук було присуджено 1935 honoris causa (за сукупністю робіт). У роки війни, а саме під час блокади Ленінграда пережив смерть А. А. Єленкіна та сам ледь не помер з голоду. Після прорвання блокади 1944 захистив у Казані докторську дисертацію на тему: «Проблема ґрунтових водоростей та ґрунтові водорості у СРСР» З того часу очолив у Ботанічному інституті весь альгологічний напрям, з 1947 став завідуючим лабораторією альгології. Очолював її до кінця життя. У 1956–1957 брав участь у експедиції до Антарктиди та склав яскраві наукові описи лишайників та водоростей, а також рослинності цього материка.

Наукова діяльністьРедагувати

Максиміліан Максиміліанович Голлербах був видатним вченим в області альгології, мікології. Під його керівництвом і при його особистій участі розроблялись такі теми: 1) Систематика синьозелених водоростей; 2) Ґрунтові водорості; 3) Харові водорості — систематика та флора. Розробка систематики синьозелених водоростей привела до обговорення питань філогенії рослин, походження евкаріотичної клітини (теорія симбіогенезу) та до критичного розгляду сучасних тенденцій у систематиці водоростей.

Літературна спадщинаРедагувати

  1. Словарь «Русские ботаники», т. П, 1947, c.308-309;
  2. Абрамов И. И., Лебедев Д. В., М. М. Голлербах (к 60-летию со дня рождения).

Бот.журнал, 1968, т.53, № 9, c.1334-1339;

  1. Штина Э. А. Памяти М. М. Голлербаха. Бот.журнал, 1990, т.75, № 4, c.580-587;
  2. Число опублікованих статей та книг — понад 125;

Перша стаття (спільно з А. А. Єленкіним) — у 1923 р.;

Остання (посмертна) стаття — у 1990 р.;

М. М. Голлербах. Альгология в СССР на современном этапе: основные вехи и принципы оценок.- Бот. исследования, вып.30, Минск, 1990, с.69-77;

У число публікацій входять: 4 видання «Определителя пресноводных водорослей в СССР», видання «Водоросли» (у співавторстві), дві монографії з ґрунтової альгології (1969 та 1976 р.р.).

Книги, видані під редакцією М. М. ГоллербахаРедагувати

Понад 30 книг, у тому числі: більшість видань «Определителя пресноводных водорослей СССР»;

4 видання «Визначника прісноводних водоростей УРСР»;

Видання «Библиография советской литературы по водорослям»;

«Водоросли». Сводные указатели к отечественным библиографиям по водорослям (1971 и 1983 р.р.);

4 тома «Флоры споровых растений СССР»;

Участь у багатьох конференціях, зокрема, конференції з ґрунтової альгології у Кірові (1967, 1972, 1977 р.р.);

Том 3 Энциклопедии «Жизнь растений». М.: Просвещение, 1977 та ін.

ДжерелаРедагувати

  • Штина Э. А., Гецен М. В. Максимилиан Максимилианович Голлербах. (К 90-летию со дня рождения). — Киров-Воркута, 1997.

ПосиланняРедагувати