Гней Папірій Карбон (консул 85 року до н. е.)

Гней Папірій Карбон (лат. Gnaeus Papirius Carbo; 135 до н. е. — 82 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, триразовий консул 85, 84 і 82 років до н. е.

Гней Папірій Карбон
лат. Cn. Papirius Cn.f.C.n. Carbo
Народився 135 до н. е.(-135)
Рим
Помер 82 до н. е.(-082)
Лілібей
·вбито
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, військовий очільник
Посада консул
Термін 85, 84, 82 роки до н. е.
Рід Папірії
Батько Гней Папірій Карбон
Мати невідомо

ЖиттєписРедагувати

Походив з плебейського роду Папіріїв. Син Гнея Папірія Карбона, консула 113 року до н. е.

Був прихильником партії популярів, підтримував Гая Марія у боротьбі із сулланцями. Брав участь у 87 році до н. е. в облозі Риму. У 85 та 84 роках до н. е. його обрано консулом разом з лідером маріанців Луцієм Корнелієм Цинною. У 84 році до н. е. в Анконі підготував армію для виступу в Грецію, де консули повинні були напасти на Суллу. Втім бунт легіонерів та вбивство Цинни зірвали цей план. Папірій змушений був повернутися до Риму.

У 82 році до н. е. втретє обрано консулом, цього разу разом з Гаєм Марієм Молодшим. Після невдалої своєї атаки табору сулланців під Клузієм зазнав поразки маріанців під Стігнеєю, Фіденцією та Плаценцією. У вирішальній битві біля Коллінської брами був розбитий з іншими маріанцями, після чого втік до Африки. Згодом перебрався на о. Коссиру (сучасна Пантелерія). Тут Папірія було схоплено й доставлено в Лілібей. Незабаром його було страчено за наказом Гнея Помпея Великого.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press (англ.)