Гней Доміцій Агенобарб (консул 96 року до н. е.)

Гней Доміцій Агенобарб (лат. Gnaeus Domitius Ahenobarbus; 139 — 89 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 96 року до н. е., великий понтифік з 103 до 89 року до н. е.

Гней Доміцій Агенобарб
лат. Gnaeus Domitius Ahenobarbus
Repubblica, cn. domitius aenobabus, aureo, 41 a.c..JPG
Народився 2 століття до н. е.
Рим, Римська республіка
Помер 89 до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman Military Personnel
Знання мов латина
Посада цензор, народний трибун, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1][2]
Конфесія давньоримська релігія
Батько Гней Доміцій Агенобарб[2]
Брати, сестри  • Луцій Доміцій Агенобарб[2]
Діти Луцій Доміцій Агенобарб (консул 54 року до н. е.)[2] і Гней Доміцій Агенобарб

ОписРедагувати

Походив з родини нобілів Доміціїв Агенобарбів. Син Гнея Доміція Агенобарба, консула 122 року до н. е.

Державну кар'єру почав рано. У 118 році разом з Луцієм Ліцинієм Крассом був обраний дуумвіром для виведення римських колоній у Нарбонській Галлії. У 116—115 роках до н. е. виконував обов'язки державного монетарія.

У 104 році колегія понтифіків відмовилася обрати його понтифіком замість його батька. Тоді ж консул Марк Скавр заблокував спробу Гнея Агенобарба стати членом колегії авгурів.

У 104 році до н. е. став народним трибуном. На цій посаді притягнув до суду Марка сілана, консула 109 року до н. е., за невдалу війну з кімврами й завдання шкоди його клієнтові Егрітомару, втім не домігся звинувачувального вироку. Проте розробив законопроект щодо обрання членів у жрецькі колегії та їхніх голів на народних зборах, домігся його прийняття. Згідно з цим законом обрано спочатку понтифіком, а згодом й великим понтифіком (lex Domitia de Sacerdotiis). У цей же час невдало судився з Марком Скавром, консулом 115 року до н. е.

У 100 році брав участь у придушення руху Аппулея Сатурніна. Водночас був другом Цецилія Метелла Нумідійського й підтримував його у вигнанні.

Гней Агенобарб у 99 році до н. е. став претором, а у 96 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Кассієм Лонгіном. У 92 році до н. е. обраний цензором разом Луцієм Ліцинієм Крассом. На цій посаді видав едікт про заборону виступів латинських риторів. Втім незабаром цензори посварилися — Красс звинувачував Агенобарба у безсердечності, а Агенобарб Красса — у любові до розкошів. Внаслідок цього цензори склали свої повноваження.

У 91 році до н. е. завадив нападу племені марсів на чолі із Поппедієм Сілоном, запропонувавши останньому домогатися громадянських прав не військовими діями, а перемовинами.

РодинаРедагувати

Діти:

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Smith, William (1867), «Gnaeus Domitius Ahenobarbus (4)», // Smith, William, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, pp. 84–85. (англ.)