Гней Генуцій Авгурін
Гней Гену́цій Авгурі́н (лат. Gnaeus Genucius Augurinus; ? — 396 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою 399 та 396 років до н. е.
| Гней Генуцій Авгурін | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Gnaeus Genucius Augurinus |
| Народився | невідомо Стародавній Рим |
| Помер | 396 до н. е. невідомо ·загибель у битві |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Посада | військовий трибун з консульською владою |
| Термін | 399 та 396 роки до н. е. |
| Рід | Генуції |
| Батько | Марк Генуцій Авгурін |
| Мати | невідомо |
| Родичі | Луцій Генуцій Авентіненс[1] |
Життєпис
ред.Походив з патриціанського роду Генуціїв. Син Марка Генуція Авгуріна й онук Марка Генуція Авгуріна, консула 445 року до н. е. Про молоді роки відсутні відомості.
У 399 році до н. е. його було обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Марком Ветурієм Крассом Цікуріном, Гнеєм Дуілієм Лонгом, Луцієм Атілієм Пріском, Марком Помпонієм Руфом, Волероном Публілієм Філоном. На цій посаді разом із колегами боровся проти моровиці невідомої хвороби в Римі. Разом з тим тривала війна проти міста Вейї, племен фалісків та капенців з району Капена, що прийшли на допомогу Вейї.
У 396 році до н. е. його вдруге було обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Луцієм Тітінієм Пансою Сакком, Луцієм Атілієм Пріском, Квінтом Манлієм Вульсоном Капітоліном, Публієм Мелієм Капітоліном, Публієм Ліцинієм Кальвом Есквіліном Молодшим. Йому було доручено воювати проти племені фалісків, проте римські війська потрапили у засідки, зазнали поразки, а Гней Генуцій загинув.
Джерела
ред.- Тит Лівій, ab urbe condita, V 13; 18, 1-10. (лат.)
- ↑ Любкер Ф. Genucii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 558–559.