Гней Бебій Тамфіл
Гней Бе́бій Тамфі́л (? — після 181 р. до н. е.) — державний, військовий та політичний діяч Римської республіки.
| Гней Бебій Тамфіл | |
|---|---|
| Народився |
231 до н. е.[1] Стародавній Рим |
| Помер |
3 століття до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Посада | народний трибун, претор, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
| Батько | Quintus Baebius Tamphilusd |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Марк Бебій Тамфіл[1][1] |
Життєпис ред.
Походив з плебейського (з 180 року до н. е. патриціанського) роду Бебієв. Син Квінта Бебія Тамфіла, претора 204 року до н. е.
У 204 році до н. е. його обрано народним трибуном. Під час цього звинуватив цензорів Марка Лівія Салінатора та Гая Клавдія Нерона у розкраданні коштів. Проте сенат не дозволив притягнути їх до суду. Не бажаючи створювати прецедент засудження цензорів. У 199 році до н. е. став претором. У цьому ж році очолював римські війська замість консула Гая Аврелія Котти. Спочатку розбив ворогів й вдерся на їхні землі. Втім згодом зазнав поразки, втративши 7 тисяч вояків. Новий консул Луцій Корнелій Лентул відсторонив Тамфіла від командування та відправив до Риму.
У 186 році до н. е. Гней Бебій став тріумвіром для створення та облаштування нових колоній. У 182 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Емілієм Павлом Македонським. Консули успішно воювали у Лігурії. У 181 році до н. е. Тамфіл став проконсулом Лігурії. Подальша доля його невідома.
Родина ред.
- Гней Бебій Тамфіл, претор 168 року до н.е.
Джерела ред.
- Тит Лівій, Ab urbe condita, xxix. 37, xxxi. 49, 50, xxxii. 1, 7, xxxrx. 23, 56, xl. 1,16, 25 (лат.)
- Val. Máx. vii. 2. § 6. (лат.)
- William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.3 p. 973 (англ.)