Відкрити головне меню

Володи́мир Ю́рійович Гнату́ша (22 червня 1990, Більмак — 11 липня 2014, Зеленопілля) — український військовик, артилерист. Учасник боїв за кордон під час російсько-української війни 2014. Кавалер ордену «За мужність» III ступеня.

Гнатуша Володимир Юрійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Гнатуша Володимир Юрійович.jpg
Загальна інформація
Народження 22 квітня 1990(1990-04-22)
Більмак, Запорізька область
Смерть 11 липня 2014(2014-07-11) (24 роки)
Зеленопілля
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Емблема аеромобільних військ (2007).png Десантні війська
Формування
79 OAeMBr ZSU.png
 79 ОАеМБр
Війни / битви

російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

2006 року закінчив 9 класів спеціалізованої ЗОШ «Інтелект» в Куйбишеві, 2009-го — Куйбишевський професійний аграрний ліцей. 2010 року призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ, проходив в 50-му гвардійському зенітному ракетному Севастопольсько-Феодосійському полку. Після демобілізації в 2011 році певний час працював на виробничому об‘єднанні «Мотор-Січ» у Запоріжжі.

25 березня 2014-го мобілізований, солдат Збройних сил України, 79-та окрема аеромобільна бригада; номер обслуги гаубичного артилерійського взводу, 3-тя гаубична артилерійська батарея гаубичного артилерійського дивізіону.

Загинув в часі обстрілу з установки «Град» бойовиками близько 4:30 ранку 11 липня 2014-го українського блокпосту біля Зеленопілля.

Тіло знайдено через 4 тижні після обстрілу, ідентифіковане за експертизою ДНК.

7 серпня 2014 року похований на Центральному кладовищі селища міського типу Куйбишеве.

Вдома лишилися три сестри, мама померли 2012 року, про батька нічого не відомо.

НагородиРедагувати

8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ДжерелаРедагувати