Відкрити головне меню

Глу́хівська співо́ча шко́ла — спеціальна школа, що існувала у середині 18 століття у Глухові, яка готувала придворних співаків.

Школа була заснована за іменним указом імператриці Анни Іванівни від 1738 року і проіснувала до кінця 18 століття. Основною метою цієї школи було постачання професійних співаків до імператорського двору.

Щоб набирати із усієї Малої Росії із церковників, також із козацьких та міщанських дітей і з інших і утримувати завжди в тій школі до 20 осіб, вибираючи, щоб найліпші голоси були, і веліти їхньому регенту підучити київського і партесного співу, а котрі співу будуть навчені, тих щорічно ліпших присилати до двору її імператорської величності осіб по 10, а на їх місця знову таких набирати"[1]

Глухівська школа заклала міцний ґрунт для розвитку української національної культури, а також і для подальшого розвитку професійної культури Росії. Найвідомішими її вихованцями стали Бортнянський Дмитро та Березовський Максим, що піднесли українську музику на високий рівень.

ПриміткиРедагувати

  1. Цитовано по вищезазначеному джерелу, с. 213

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати