Вікіпедія

Гетеборзький трамвай

Гетеборзький трамвай — трамвайна мережа, що працює у Гетеборзі та управляється компанією Göteborgs Spårvägar AB[sv], що належить Västtrafik[sv].

Гетеборзький трамвай
Опис
Країна Швеція
МістоГетеборг
Дата відкриття24 вересня 1879
ВласникГетеборг
Щоденний пасажиропотік285 112
Сайтgoteborgssparvagar.se
Ширина коліїєвропейська колія
Електрифікаціяпостійний струм, 750 Вd
Схема маршрутів

CMNS: Гетеборзький трамвай у Вікісховищі

Довжина колії (приблизно 190 км) робить трамвайну мережу Гетеборга найбільшою в Скандинавії. Щодня працює 12 денних ліній і 5 нічних — близько 200 трамваїв в середньому здійснюють 2000 поїздок на день, долаючи 30 000 км. У 1900 році місто придбало перший трамвай, а через два роки була запущена перша електрифікована лінія.

Історія

ред.

Кінний трамвай[1]

ред.

Перша лінія кінного трамваю була запущена 25 вересня 1879 року на маршруті Brunnsparken — Stigbergsliden. 16 грудня 1880 року лінію від Brunnsparken до Drottningtorget було продовжено. У 1881 році було відкрито чотири нових маршрути:

  • 1 травня до Лоренсборга
  • 15 травня до Корсвагена
  • 5 червня до Гетеборгсенгенг[sv]
  • 15 грудня до Редсбергслід[sv]
  • 5 жовтня 1882 року було відкрито маршрут до Слоттскогена.
  • 18 серпня 1902 року відкрилася перша лінія кінного трамвая на маршруті Ярнторгет — Слоттскоген.
  • 28 жовтня 1902 року останню лінію кінного трамвая замінили електричною.

При заміні кінних трамваїв на електричні колії були перебудовані з 1000 мм до 1435 мм.

Електричні трамваї

ред.

Після запуску першої лінії 18 серпня 1902 року та в результаті подальшого розширення системи 28 жовтня у місті було чотири кольорові лінії електричного трамвая:

  • синій: Маюрна — Редбергслід
  • білий: кільцевий маршрут
  • зелений: Маюрна — Валанд
  • червоний: Редбергслід — Валанд

11 листопада 1902 року було відкрито маршрут до Берцеліїгатана, а 20 листопада — лінію до Гетеборгсенга. 1 січня 1904 року була введена в дію жовта лінія на маршруті Слоттсскуген — Енггорд. 29 жовтня 1905 року було відкрито коричневу лінію до Квіберга[sv]. 1 лютого 1906 року була відкрита лінія Гамлестадсбру — Слактусет, яка була закрита вже 14 травня. У 1907 році було відкрито три нових дистанції:

  • 14 серпня до Мельндальсбро
  • 21 вересня до Гінсгольмена
  • 17 грудня до Лонгедрага

5 квітня 1908 року була відкрита лінія до Сальтгольмена. 1 листопада 1911 року була введена в дію лінія на Капельплацена. 15 листопада 1924 року було відкрито лінію до Клінтенс-Вега. 17 листопада 1925 року була введена в експлуатацію лінія на Герланд. 26 жовтня відкрилася лінія до Йоргрюте. У 1930-х роках було відкрито кілька нових ліній:

  • 22 січня 1931 до Гольтерман-Шюкусет
  • 11 травня 1936 до Гогсбогатан
  • 7 жовтня 1936 до Кольторп
  • 3 лютого 1937 р. Ландалю
  • 1 вересня 1938 року через Бангатан до Дальстремсгатана
  • 6 березня 1939 Дальстремсгатан — Годгемсгатан

21 червня 1940 року було відкрито лінію до Яльмар-Брантінгсплатсен. 24 листопада 1941 року було відкрито лінію Нілс-Ериксонсплатсен — Йотаельвброгренен. 26 листопада 1942 року було відкрито лінію від Енггорден до Юбілеумсклінікен. Лінія до Вогместареплатсен була відкрита 15 грудня 1942 року. 26 червня 1944 року була відкрита лінія до Лундбю-Егна-Гем. 12 січня 1945 року була відкрита лінія Ландала — Сальгренськ. 17 вересня 1948 року лінію Слоттскоген — Сальгренська було ліквідовано. 16 червня 1949 року була відкрита лінія до Відк'ярр. 26 квітня 1951 року відкрито маршрут Йоргрюте — Кольторп. 13 червня 1953 року була побудована лінія до Гульдгедена. У 1954 році лінію до Торпа було продовжено. 1 серпня 1955 року була відкрита лінія Лундбю — Бреке. 25 січня 1956 року лінію між Квібергом і Бельв'ю було закрито. 20 травня 1957 року відкрито лінію від Бельв'ю до Кортедала. 15 червня 1959 року було відкрито лінію до Біскопсгордена. 9 квітня 1962 року була відкрита лінія Ліннеплатсен — Фрелундаборг. 12 червня 1962 року була відкрита лінія Гьогсбогатан — Фрьолундаборг. Лінія до Гегсботорп. У 1964 році було відкрито три нових трамвайних маршрути:

  • 16 березня до Фрелунд-Тург
  • 7 грудня до Лянсмансгорден
  • 30 грудня між Редбергплатсен — Шторкгатан, ця лінія замінила лінію до Реддарегатан.

13 червня 1966 року було відкрито лінію до Тюннереда. Через два роки, 4 листопада 1968 року, лінію до Бряке було закрито. 27 січня 1969 року відкрилася лінія Ангередсбанан до Алелюккан. 1 грудня 1969 року була відкрита лінія до Ялльбу. 6 квітня 1970 року була відкрита лінія до Бергшйона. Трамвайний маршрут до Стороса був відкритий 9 квітня 1972 року. 2 жовтня 1978 року відкрита лінія до Ангереда. 18 червня 1979 року лінію Ангередсбанан було продовжено до Дроттнінгтургет. 3 жовтня 1982 року була введена в експлуатацію лінія до кінцевої станції Естра-Шюкхесет.

Лінії

ред.
Лінія Маршрут Довжина Кількість зупинок
1 Тюнерред — Естра-Шюкхусет 15,59 км 33
2 Гегсботорп — Крокслятт 10,10 км 22
3 Маркландсгатан — Колльторп 12,68 км 30
4 Мельндаль — Ангеред 19,26 км 21
5 Торп — Лянсмансгорден 13,78 км 29
6 Лянсмансгорден — Кортадала 24,55 км 46
7 Тюнерред — Бергшйон 21,05 км 35
8 Фрелунда — Ангеред 21,31 км 25
9 Кугнсштен — Ангеред 18,98 км 21
10 Гульдгеден — Екетрягатан/Біскупсгорден 8,79 км 17/23
11 Сальтгольмен — Бергшйон 21,83 км 38
13 Маркландсгатан — Гетеборг-Центральний 7,24 км 10

Рухомий склад

ред.

Галерея

ред.
  • Трамвай у Гетеборзі - фільм
  •  
    Історичний трамвай
  •  
    Трамвай серії М32
  •  
    Трамвай серії М31 на Кортедала-Тург
  •  
    Трамваї M25 у депо Гордагаллен
  •  
    Трамвай M32 № 406

Лінійний рухомий склад

ред.
  • M28, ASJL 1965–67, бортові номери: 701—711, 713—763, 766, 767[2]
  • M29, Гягглунд 1969–72, бортові номери: 801—838, 840—857, 859, 860
  • M31 (раніше M21 ASEA 1984–92, перебудований), ASEA/MGB 1998—2003, бортові номери: 300—379
  • M32, Hitachi Sirio 2005—2009, бортові номери: 401—440[3]
  • M33 Bombardier Flexity Classic, 2019–,

Технічний рухомий склад

ред.
  • SM83, 1953, бортовий номер 143, мірний вагон, привезений в 2003 році з Осло[4]
  • Tatra T7B5, 1988, бортовий номер 100, пригнаний з Осло в 1998[5]
  • GS S26, 1995, бортовий номер 27[6]

Примітки

ред.
  1. ↑ Кінний трамвай у Гетеборзі на сторінці sparvagssallskapet.se
  2. ↑ Vasell, Magnus; Persson, Isabella; Botsjö, Markus (28 жовтня 2021). 48 spårvagnar tas ur bruk – är trafikfarliga. Göteborgs-Posten. Процитовано 10 січня 2022.
  3. ↑ tramwaje M32 na stronie sparvagssallskapet.se
  4. ↑ Гётеборг, SM83 — Список подвижного состава — TransPhoto. transphoto.ru. Процитовано 27 листопада 2017.
  5. ↑ Гётеборг, Tatra T7B5 — Список подвижного состава — TransPhoto. transphoto.ru. Процитовано 27 листопада 2017.
  6. ↑ Гётеборг, GS S26 — Список подвижного состава — TransPhoto. transphoto.ru. Процитовано 27 листопада 2017.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гетеборзький трамвай

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гетеборзький_трамвай&oldid=42701951