Гетеборзький трамвай
Гетеборзький трамвай — трамвайна мережа, що працює у Гетеборзі та управляється компанією Göteborgs Spårvägar AB[sv], що належить Västtrafik[sv].
| Гетеборзький трамвай | |
 | |
| Континент | Європа |
|---|---|
| Країна |
 Швеція |
| Адміністративна одиниця | Гетеборг |
| Власник | Гетеборг |
| Дата офіційного відкриття | 24 вересня 1879 |
| Ширина колії | європейська колія |
| Щоденний пасажиропотік | 285 112 |
 | |
| Маршрутна карта | Q22902235? |
| Тип електрифікації | постійний струм, 750 Вd |
| Стан використання | використовується[d] |
| Офіційний сайт | |
 Гетеборзький трамвай у Вікісховищі | |
.JPG)
.JPG)
Довжина колії (приблизно 190 км) робить трамвайну мережу Гетеборга найбільшою в Скандинавії. Щодня працює 12 денних ліній і 5 нічних - близько 200 трамваїв в середньому здійснюють 2000 поїздок на день, долаючи 30 000 км. У 1900 році місто придбало перший трамвай, а через два роки була запущена перша електрифікована лінія.
Історія ред.
Кінний трамвай[1] ред.
Перша лінія кінного трамваю була запущена 25 вересня 1879 року на маршруті Brunnsparken - Stigbergsliden. 16 грудня 1880 року лінію від Brunnsparken до Drottningtorget було продовжено. У 1881 році було відкрито чотири нових маршрути:
- 1 травня до Лоренсборга
- 15 травня до Корсвагена
- 5 червня до Гетеборгсенгенг[sv]
- 15 грудня до Редсбергслід[sv]
- 5 жовтня 1882 року було відкрито маршрут до Слоттскогена.
- 18 серпня 1902 року відкрилася перша лінія кінного трамвая на маршруті Ярнторгет - Слоттскоген.
- 28 жовтня 1902 року останню лінію кінного трамвая замінили електричною.
При заміні кінних трамваїв на електричні колії були перебудовані з 1000 мм до 1435 мм.
Електричні трамваї ред.
Після запуску першої лінії 18 серпня 1902 року та в результаті подальшого розширення системи 28 жовтня у місті було чотири кольорові лінії електричного трамвая:
- синій: Маюрна — Редбергслід
- білий: кільцевий маршрут
- зелений: Маюрна — Валанд
- червоний: Редбергслід — Валанд
11 листопада 1902 року було відкрито маршрут до Берцеліїгатана, а 20 листопада — лінію до Гетеборгсенга. 1 січня 1904 року була введена в дію жовта лінія на маршруті Слоттсскуген - Енггорд. 29 жовтня 1905 року було відкрито коричневу лінію до Квіберга[sv]. 1 лютого 1906 року була відкрита лінія Гамлестадсбру - Слактусет, яка була закрита вже 14 травня. У 1907 році було відкрито три нових дистанції:
- 14 серпня до Мельндальсбро
- 21 вересня до Гінсгольмена
- 17 грудня до Лонгедрага
5 квітня 1908 року була відкрита лінія до Сальтгольмена. 1 листопада 1911 року була введена в дію лінія на Капельплацена. 15 листопада 1924 року було відкрито лінію до Клінтенс-Вега. 17 листопада 1925 року була введена в експлуатацію лінія на Герланд. 26 жовтня відкрилася лінія до Йоргрюте. У 1930-х роках було відкрито кілька нових ліній:
- 22 січня 1931 до Гольтерман-Шюкусет
- 11 травня 1936 до Гогсбогатан
- 7 жовтня 1936 до Кольторп
- 3 лютого 1937 р. Ландалю
- 1 вересня 1938 року через Бангатан до Дальстремсгатана
- 6 березня 1939 Дальстремсгатан — Годгемсгатан
21 червня 1940 року було відкрито лінію до Яльмар-Брантінгсплатсен. 24 листопада 1941 року було відкрито лінію Нілс-Ериксонсплатсен — Йотаельвброгренен. 26 листопада 1942 року було відкрито лінію від Енггорден до Юбілеумсклінікен. Лінія до Вогместареплатсен була відкрита 15 грудня 1942 року. 26 червня 1944 року була відкрита лінія до Лундбю-Егна-Гем. 12 січня 1945 року була відкрита лінія Ландала — Сальгренськ. 17 вересня 1948 року лінію Слоттскоген — Сальгренська було ліквідовано. 16 червня 1949 року була відкрита лінія до Відк'ярр. 26 квітня 1951 року відкрито маршрут Йоргрюте — Кольторп. 13 червня 1953 року була побудована лінія до Гульдгедена. У 1954 році лінію до Торпа було продовжено. 1 серпня 1955 року була відкрита лінія Лундбю — Бреке. 25 січня 1956 року лінію між Квібергом і Бельв'ю було закрито. 20 травня 1957 року відкрито лінію від Бельв'ю до Кортедала. 15 червня 1959 року було відкрито лінію до Біскопсгордена. 9 квітня 1962 року була відкрита лінія Ліннеплатсен — Фрелундаборг. 12 червня 1962 року була відкрита лінія Гьогсбогатан — Фрьолундаборг. Лінія до Гегсботорп. У 1964 році було відкрито три нових трамвайних маршрути:
- 16 березня до Фрелунд-Тург
- 7 грудня до Лянсмансгорден
- 30 грудня між Редбергплатсен — Шторкгатан, ця лінія замінила лінію до Реддарегатан.
13 червня 1966 року було відкрито лінію до Тюннереда. Через два роки, 4 листопада 1968 року, лінію до Бряке було закрито. 27 січня 1969 року відкрилася лінія Ангередсбанан до Алелюккан. 1 грудня 1969 року була відкрита лінія до Ялльбу. 6 квітня 1970 року була відкрита лінія до Бергшйона. Трамвайний маршрут до Стороса був відкритий 9 квітня 1972 року. 2 жовтня 1978 року відкрита лінія до Ангереда. 18 червня 1979 року лінію Ангередсбанан було продовжено до Дроттнінгтургет. 3 жовтня 1982 року була введена в експлуатацію лінія до кінцевої станції Естра-Шюкхесет.
Лінії ред.
| Лінія | Маршрут | Довжина | Кількість зупинок |
|---|---|---|---|
| 1 | Тюнерред – Естра-Шюкхусет | 15,59 км | 33 |
| 2 | Гегсботорп – Крокслятт | 10,10 км | 22 |
| 3 | Маркландсгатан – Колльторп | 12,68 км | 30 |
| 4 | Мельндаль – Ангеред | 19,26 км | 21 |
| 5 | Торп – Лянсмансгорден | 13,78 км | 29 |
| 6 | Лянсмансгорден – Кортадала | 24,55 км | 46 |
| 7 | Тюнерред – Бергшйон | 21,05 км | 35 |
| 8 | Фрелунда – Ангеред | 21,31 км | 25 |
| 9 | Кугнсштен – Ангеред | 18,98 км | 21 |
| 10 | Гульдгеден – Екетрягатан/Біскупсгорден | 8,79 км | 17/23 |
| 11 | Сальтгольмен – Бергшйон | 21,83 км | 38 |
| 13 | Маркландсгатан – Гетеборг-Центральний | 7,24 км | 10 |
Рухомий склад ред.
Лінійний рухомий склад ред.
- M28, ASJL 1965–67, бортові номери: 701-711, 713-763, 766, 767[2]
- M29, Гягглунд 1969–72, бортові номери: 801-838, 840-857, 859, 860
- M31 (раніше M21 ASEA 1984–92, перебудований), ASEA/MGB 1998-2003, бортові номери: 300-379
- M32, Hitachi Sirio 2005–2009, бортові номери: 401-440[3]
- M33 Bombardier Flexity Classic, 2019–,
Технічний рухомий склад ред.
Примітки ред.
- ↑ Кінний трамвай у Гетеборзі на сторінці sparvagssallskapet.se
- ↑ Vasell, Magnus; Persson, Isabella; Botsjö, Markus (28 жовтня 2021). 48 spårvagnar tas ur bruk – är trafikfarliga. Göteborgs-Posten. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ tramwaje M32 na stronie sparvagssallskapet.se
- ↑ Гётеборг, SM83 — Список подвижного состава — TransPhoto. transphoto.ru. Процитовано 27 листопада 2017.
- ↑ Гётеборг, Tatra T7B5 — Список подвижного состава — TransPhoto. transphoto.ru. Процитовано 27 листопада 2017.
- ↑ Гётеборг, GS S26 — Список подвижного состава — TransPhoto. transphoto.ru. Процитовано 27 листопада 2017.
Посилання ред.
- Göteborgs Spårvägar - Transport company [Архівовано 18 грудня 2020 у Wayback Machine.] (швед.)
- Official line map (Västtrafik) (швед.), (англ.)
- Track plan of the Gothenburg tram system
- Urban Transport Technology - Gothenburg (англ.)
- Tram Travels: Göteborgs Spårvägar (GS)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гетеборзький трамвай