Ге́рман Гапоно́вич (?-1649-70-?) — український державний діяч з українського шляхетського роду Гапоно́вичів-Мочу́льських з-під Вигова (тепер це село Коростенського району Житомирської області). У «Реєстрі Війська Запорозького 1649 року» він був записаний козаком Чорнокамінської сотні Білоцерківського полку. Обіймаючи уряд Чигиринського городового отамана Герман Гапонович їздив у складі Посольства 1654 року Самійла Богдановича-Зарудного до Москви, під час якого було укладено Московську угоду 1654 року. Пізніше, обіймаючи уряд Чигиринського сотника, він очолив Посольство 1656 року Германа Гапоновича до Вільна, яке мало взяти участь у переговорах щодо укладення Віленської польсько-московської угоди 1656 року. Проте українське посольство до участі у переговорах допущене не було і це спричинило остаточну втрату довіри українського уряду до уряду Московського царства. В 1657 році знову згадується на уряді Чигиринського городового отамана. Згодом двічі, при гетьманах Іванові Виговському (з кін. 1657 по вересень 1659) та Петрові Дорошенку (1668-1669), займав високий уряд військового судді Війська Запорозького (пізніша назва - генеральний суддя).

Родовий ГербРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Коваленко Сергій. Гапонович Герман // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — Київ: Видавництво «Стікс», 2007.
  • Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV — до середини XVII століття. Волинь і центральна Україна. Видання 2-е.— К.: Критика, 2008 ISBN 966-8978-14-5
  • Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.