Відкрити головне меню

Герб Тульчинського району — один із офіційних символів Тульчинського району Вінницької області. При розробці гербу району враховано всі вимоги історії розвитку геральдики та самобутності краю, об'єднуючи в єдине ціле минуле, теперішнє і майбутнє.

Герб Тульчинського району
Tylchynskyi rayon gerb.png
Coat of arms of Tulchyn Raion.jpg
рання версія герба
Деталі
Носій Тульчинський район
Затверджений 2009

ОписРедагувати

Герб Тульчинського району має форму подовженого щита синього кольору. В синьому полі займаючи 2/3 висоти щита розташовані в формі рівнобічного трикутника, основою вгору три золотих снопи жита підв'язані перевеслом. В правій частині верхнього кута щита в червоному прямокутнику розміщений срібний хрест з півмісяцем.

В лівому верхньому куті щита в прямокутнику жовтим кольором, зображено сонце з обличчям людини.

Співвідношення висоти малого герба до його ширини становить приблизно 2/3 до 1/3. Еталоном є картина на якій зображений герб в оригіналі.

Синій, жовтий та золотистий кольори, що переважають в кольоровій гамі малого герба підкреслюють його спорідненість з кольорами національної символіки.

Територія сучасної Тульчинщини в свій час входила в Брацлавське воєводство, під час визвольної війни між Україною та Польщею, 1648–1654 роки, козацькі загони з Тульчина та навколишніх сіл входили до складу Брацлавського полку.

Зображений в червоному колі срібний хрест, в центрі якого вміщено синій щиток із золотим півмісяцем, герб Брацлавського воєводства, є символом співіснування та боротьби за територію, в тому числі і сучасної Тульчинщини, між християнським і мусульманським світом та кінцевої перемоги християн.

Сонце основна частина гербу Подільського краю, Подільської землі, що територіально формується в XIV столітті, одночасно з витісненням з цього краю монголо-татар.

Емблема сонця на Поділлі мала стійку, усталену традицією її вживання, традицію, що губиться в глибині віків.

Великий герб району — щит більша частина якого в обрамлені вибільшеного подільського рушника по краях якого, вишивки чорним і червоним кольором в вигляді ромбів.

З правого боку вертикальної осьової лінії загальної композиції гербу дубове листя з жолудями, з лівого боку, листя та грона калини.

За легендами побузький край заселяли скіфи — орачі, які з давніх часів були хліборобами.

Вишиті на рушнику ромби є магічним знаком родючої землі. Землеробство завжди було основою діяльності мешканців території району.

Розгорнутий рушник характеризує гостинність та відкритість Тульчинського краю, людей, що тут проживають.

Вінок з дубового та калинового листя прикрашений жолудями та червоними гронами калини, на який поставлений герб, є ознаками могутності та багатства, своєрідної та неповторної краси подільського краю. Дуб з давніх часів уособлював сонячну енергію, енергію розвитку та життя.

Калина — дерево українського роду. У сиву давнину вона пов'язувалась з народженням всесвіту вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки.

Внизу в центральній частині гербу на передньому плані зображено золотистим кольором давньогрецький старовинний інструмент — ліра, символ любові і злагоди, гармонії, духовності і творчості, емблема і атрибут поетів, співаків, музикантів, якими багата Тульчинщина.

Загальна композиція великого гербу поєднує в собі характерні особливості сучасності та історичний період починаючи з XII по XIX століття, а також сягає в глибину багатьох тисячоліть використовуючи символи та знаки наших пращурів, що проживали на цій території.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати