Геращенко Ірина Володимирівна

українська тележурналістка та політик, народний депутат України, перший заступник голови Верховної Ради України
(Перенаправлено з Геращенко Ірина)

Іри́на Володи́мирівна Гера́щенко (нар. 15 травня 1971, Черкаси, Україна) — українська тележурналістка та політик, народна депутатка України, співголова фракції Європейська Солідарність у Верховній Раді 9-го скликання.

Ірина Володимирівна Геращенко
Iryna Herashchenko September 2016 (29376164683).jpg
Народилася 15 травня 1971(1971-05-15) (50 років)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність політик, тележурналіст, народний депутат України
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України, заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[3] і представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[3]
Партія Європейська Солідарність
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
6-го скликання
НУНС 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
Європейська Солідарність 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

З квітня 2016 року до серпня 2019 року перша заступниця голови Верховної Ради України[5][6], перша жінка на цій посаді. Уповноважена Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях (2014—2019).

ЖиттєписРедагувати

Ірина Геращенко народилася 15 травня 1971 року в Черкасах.

1988 року з відзнакою закінчила Черкаську середню школу № 26 і того ж року вступила до факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

1993 року з відзнакою закінчила факультет журналістики КДУ, де здобула повну вищу освіту за спеціальністю журналіст.

2011 року закінчила Дипломатичну академію України при МЗС України (магістр зовнішньої політики), у 2012 році — КНУ імені Тараса Шевченка, юридичний факультет (заочно).

Кар'єраРедагувати

Після закінчення журфаку працювала на телеканалі «УТ-1». Очолювала редакцію відділу політики у службі новин телеканалу «Інтер». Була автором програми «Особливі прикмети» телевізійного інформаційного агентства «Профі ТВ».

З лютого 2005 по вересень 2006 року — прессекретар, керівник пресслужби Президента України Віктора Ющенка. Державний службовець 3-го рангу (з травня 2005).

З листопада 2006 року — президент інформаційного агентства УНІАН.

У 2007—2012 рр. — народний депутат України VI скликання від блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Голова підкомітету з питань інформаційного забезпечення інтеграційних процесів Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції.

З грудня 2012 року — народний депутат України VII скликання від партії УДАР (№ 6 у виборчому списку). Перший заступник голови комітету ВР з питань європейської інтеграції.

17 червня 2014 указом Президента України Петра Порошенка призначена Уповноваженим з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях (за згодою)[7].

З 2014 року — народний депутат України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка». Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції[8].

З 14 квітня 2016 року — перший заступник Голови Верховної Ради України Андрія Парубія[5].

17 травня 2019 року звільнена від виконання обов'язків Уповноваженого Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях, у зв'язку із закінченням повноважень Президента Порошенка[9].

31 травня 2019 року була обрана у президію та центральну політраду партії «Європейська Солідарність»[10].

РодинаРедагувати

Одружена з бізнесменом Антоном Анатолійовичем Зацепіним. Має двох доньок, Ольгу Григорівну Геращенко (1995 р. н.) та Софію Антонівну Зацепіну (2009 р. н.), і сина Олександра Антоновича Зацепіна (2013 р. н.).[11][12]

Фінансовий стан і статкиРедагувати

Згідно із декларацією, за 2020 рік Ірина Геращенко отримала дохід у вигляді депутатської зарплати (530 тис. грн.), грошей для виконання депутатських повноважень (504,4 тис. грн.) та двох подарунків у негрошовій формі від мами, Геращенко Ольги Григоровни, на загальну суму 2 млн 23,2 тис. грн. Згідно із обов'язковим у таких випадках повідомленням про суттєві зміни в майновому стані[13], цим дарунком є земельна ділянка та будинок у селі Літки Броварського району Київської області.

У Геращенко задекларовані кошти: як готівкові (157 тис. грн., 7500 євро та 37,8 тис. доларів), так і в банках (64,3 тис. грн на рухунку в «Ощадбанку»). З цінного майна нардеп задекларувала 2 картини (сучасне українське мистецтво), годинник з дорогоцінними каменями Piaget, та дорогу біжутерію. Політик має Lexus 2015 року випуску вартістю 1 млн 964,8 тис. грн.

Чоловік Геращенко Антон Зацепін в 2020 році отримав дохід в якості зарплати (839,1 тис. грн.) та від підприємницької діяльності (964,9 тис. грн.) Він теж задекларував подарунок в негрошовій формі від своєї матері — земельну ділянку та будинок за тією ж адресою, що і у Ірини Геращенко.

НагородиРедагувати

  • Орден княгині Ольги III ст. (21 січня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[14]
  • Заслужений журналіст України (1 червня 2000) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, високу професійну майстерність[15]

У 2007 році в рейтингу найвпливовіших жінок країни, складеному журналом «Фокус», Геращенко посіла 14-е місце.

ПриміткиРедагувати

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. а б http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7034
  4. http://file.liga.net/person/673-irina-gerashenko.html
  5. а б Першим віце-спікером стала Ірина Геращенко. ukranews.com. Українські новини. 2016-04-14. 
  6. Стефанчук Руслан Олексійович — Офіційний портал Верховної Ради України
  7. Указ Президента України Про Уповноваженого Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях
  8. Геращенко Ірина Володимирівна. 
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №253/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-05-18. 
  10. Партія Порошенка затвердила нове керівництво. Список. LIGA. 2019-05-31. Процитовано 2020-01-20. 
  11. Чому Ірина Геращенко не спростовувала романи з президентами?. www.volyn.com.ua. 2020-03-08. Процитовано 2021-03-02. 
  12. Перегляд документа #82c792c2-fbfe-4644-bac0-f7202b040d6c | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua (uk). Процитовано 2021-03-02. 
  13. Перегляд документа #b226b797-0689-4f1a-a2e9-91ca2af4c5bb | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua (uk). Процитовано 2021-05-01. 
  14. Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 10/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  15. Указ Президента України від 1 червня 2000 року № 753/2000 «Про відзначення державними нагородами України працівників засобів масової інформації»

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати