Герасимик Дмитро Миколайович

український військовослужбовець

Дмитро́ Микола́йович Гераси́мик (нар. 20 травня 1988(19880520) — 17 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Герасимик Дмитро Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження20 травня 1988(1988-05-20)
Видерта
Смерть17 серпня 2014(2014-08-17) (26 років)
(помер від поранень)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

ред.

Народився 1988 року в селі Видерта (Камінь-Каширський район, Волинська область). Закінчив школу села Видерта 2006 року. Протягом 2006—2007 років відслужив строкову службу в лавах ЗСУ.

З квітня 2014-го — солдат, номер обслуги, військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у боях за Савур-могилу, на блокпосту зазнав поранення у плече. Приїхав додому у короткотермінову відпустку — коли дружина народила другу донечку. Відразу після хрестин повернувся знову в зону боїв. Зазнав поранення; в Авдіївці надали медичну допомогу та витягли кулю, дорогою в Дніпропетровськ терористи обстріляли автобус з пораненими, осколок влучив у голову Дмитрові.

Помер у дніпропетровському шпиталі від тяжкого поранення в голову.

Без Дмитра лишилася дружина Наталія з двома маленькими доньками — Віта 2012 та 2014 р.н. Злата.[1]

Похований у селі Видерта.

У вересні 2022року Злату Герасимик на перший дзвінок повели бойові побратими батька.[2]

Нагороди та вшанування

ред.
  • За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
  • орденом «За мужність» III ступеня (17.7.2015, посмертно)
  • 23 січня 2015-го у школі села Видерта відкрито та освячено меморіальну дошку випускнику Дмитру Герасимику
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 37.
  • Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
  • нагороджений відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно).

Примітки

ред.

Джерела

ред.