Герард Терборх
Герард тер Борх Молодший або Герард Терборх (нід. Gerard ter Borch de Jonge, 1617 — 6 грудня 1681) — нідерландський художник-портретист, майстер жанрових картин.
| Герард Терборх | |
|---|---|
| нід. Gerard ter Borch | |
 Автопортрет | |
| Народився | 1617 Зволле |
| Помер | 8 грудня 1681 Девентер |
| Громадянство | Республіка Об'єднаних провінцій |
| Діяльність | художник |
| Відомі учні | Каспар Нетшер |
| Знання мов | нідерландська[1] |
| Напрямок | бароко |
| Жанр | жанрове малярство і побутовий жанр |
| Magnum opus | The messengerd, Portrait of Helena van der Schalcked і Галантна розмова |
| Посада | mayor of Deventerd |
| Батько | Герард тер Борх Старший |
| Брати, сестри | Gesina ter Borchd[2], Moses ter Borchd[2] і Harmen ter Borchd[2] |
Життєпис
ред.Народився у містечку Зволле (провінції Оверейсел) у родині високопосадовця та художника Герарда тер Борха Старшого. У дитинстві виявив хист до малювання. Спочатку проходив навчання у батька. 1632 року пройшов навчання у художника Віллема Дуйстера в Амстердамі.
В 1633—1635 роках навчався у Пітера де Молейна в Гарлемі, де познайомився з творчістю Франса Галса. 1635 року вирушає до Лондона, де мешкав його дядько Роберт ван Ворст. Після смерті останнього у 1636 році повертається на континент.
З метою ознайомлення із досягненнями провідних художних шкіл перебирається до південних Нідерландів (сучасна Бельгія), відвідує Францію та Італію. У 1640—1641 роках мешкає в Римі. У 1645 році він повернувся до Голландії і оселився в Амстердамі.
У 1646 році тер Борх супроводжував голландського посла Адріана Пау до Мюнстера (йшли перемовини щодо завершення Тридцятирічної війни), де намалював одну зі своїх найвідоміших творів — «Мирна конференції між Голландією та Іспанією». На запрошення іспанських дипломатів переїздить до Іспанії, де перебував до 1654 року, коли повернувся на батьківщину. В Іспанії король Філіпп IV надав художнику лицарство.
У 1654 році оженився. На батьківщині деякий час мешкав в Гарлемі, а потім перебирається до Девентера, де стає членом міської ради. З цього моменту мешкав у Девентері, присвятивши себе живопису та підготовці учнів, найвідомих з яких був Каспар Нетшер.
Творчість
ред.Був автором витончених жанрових картин, домігся визнання своїми інтер'єрними сценами з життя заможних родин і майстерністю передачі дорогих тканин, таких як шовк і атлас. Тонкість і деталізованість його картин, а також кумедна чарівність трохи лялькових персонажів були привабливими для смаків середнього класу.
Був знайомий з творчістю майже усіх великих художників XVII століття, зокрема Рембрандта і Дієго Веласкеса, однак їх вплив ніяк не позначився на його стилі живопису.
У 1630-ті — на початку 1650-х років тер Борх зображував відмічені м'якими світлотіньовими ефектами сцени народного і солдатського побуту («Солдати, що грають в карти», «Родина точильника»).
Із середини 1650-х років звернувся до сцен з життя багатих бюргерів, зображуючи нечисленні фігури в ошатних інтер'єрах. Найкращі картини Терборха цього періоду відрізняються суворою витонченістю і стриманістю образів, холоднуватою барвистою гамою, тонкістю світлотіньового моделювання, віртуозною передачею фактури шовковистих одягів («Батьківське навіювання», «Жінка, що пише листа», «Урок музики»).
З 1660 року зосереджується на малюванні портретів («Портрет молодої дівчини», «Портрет Пітера де Граффа», «Портрет Мойсея тер Борха», «Портрет Франсуа де Віка»).
Тер Борху належать також невеликі, вишукані за живописною манерою і образним виконанням портрети у зріст («Портрет дами»).
Творчість тер Борха вплинула на Габріеля Метсю, Франса ван Міріса Старшого, Пітера ван Анрадта, Еглона ван дер Нера.
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
Джерела
ред.- Alison McNeil Kettering, Gerard ter Borch en de Vrede van Munster, Den Haag en Zwolle 1998.
- Helge Siefert: Zum Ruhme des Helden. Historien- und Genremalerei des 17. und 18. Jahrhunderts, München 1993
Посилання
ред.- Терборх // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Герард Терборх [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті ArtCyclopedia.com (англ.)
- Герард Терборх [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті ArtRenewal.org (англ.)