Георгієв Дмитро В'ячеславович
Гео́ргієв Дмитро́ В'ячесла́вович (17 серпня 1977, Миколаїв, СРСР — 25 липня 2014, Луганськ, Україна) — український військовик, Майор, заступник начальника штабу 15 окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ ЗС України. Загинув під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей при обороні луганського аеропорту.
| Георгієв Дмитро В'ячеславович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
17 серпня 1977 Миколаїв, СРСР | |
| Смерть |
25 липня 2014 (36 років) Аеропорт «Луганськ», Україна | |
| Поховання | Кальварія | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили України | |
| Рід військ |
 Сухопутні війська ЗСУ | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Дмитро Георгієв народився у Миколаєві. З 1979 року проживав разом з мамою в селі Ягубець, а з 1987 року в місті Христинівка. З 1994 році закінчив 11 класів Христинівської ЗОШ № 2. В 1994—1996 проходив строкову службу, після чого продовжив її за контрактом.
Георгієв закінчив Одеський інститут сухопутних військ за спеціальністю «Бойове застосування». Отримав призначення до Ужгорода. За відносно короткий період Георгієву вдалося дослужився до посади заступника начальника штабу військової частини та здобути авторитет серед солдатів.
Брав участь у війні на сході України 2014 року. Героїчно загинув під час оборони аеропорту Луганська в ніч з 25 на 26 липня[1].
Похований в Ужгороді на Пагорбі слави, що на Кальварії.
На початку грудня 2015 року в Христинівці відкрито меморіальну дошку пам'яті Дмитра Георгієва та Володимира Олійника[2].
Родина ред.
Нагороди та вшанування ред.
- указом Президента України № 817/2014 від 21 жовтня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)
- нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно)
- В грудні 2015 року у Христинівці відкрито пам'ятну дошку Дмитру Георгієву та Володимиру Олійнику.
- У м. Христинівка де мешкав Дмитро — провулок Кірова перейменовано в провулок Дмитра Георгієва.
- Почесний громадянин міста Ужгорода (посмертно; рішення Ужгородської міської ради 19.09.2014 року)[3]
Примітки ред.
- ↑ Втрати патріотичних сил внаслідок російського вторгнення в Україну (друге півріччя 2014 року). «Летопись запорожской милиции». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
- ↑ У Христинівці відкрили меморіальну дошку. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.
- ↑ Сім ужгородських військових посмертно стали Почесними громадянами міста
Посилання ред.
- Профіль загиблого. «Nekropole». Процитовано 29 липня 2014.
- Загиблий ужгородський офіцер був родом з Миколаєва. «Карпатський об'єктив». Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
- Ужгород провів в останню путь ще одного герояДжерело: karpatskijobjektiv.com. «Карпатський об'єктив». Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 6 серпня 2014.
- «Вони загинули за нас: Дмитро Георгієв». Закарпатський інформаційно-діловий портал uzhgorod.in, 3 грудня 2014 [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Указ Президента [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- У Христинівці відкрили меморіальну дошку пам'яті учасникам АТО [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]