Геозображення — будь-яка генералізована, масштабна, просторово-часова, модель земних об'єктів або процесів, представлена в образній (іконічній) формі. Поняття геозображення охоплює традиційні поліграфічні і електронні карти, фотокарти, блок-діаграми, рельєфні карти і стереомоделі, кінокарти, анаморфози, аеро- і космічні знімки, картографічні анімації, віртуальні зображення і інші.

Опрацюванням геозображень займається наука геоіконіка. Уперше концепцію геоіконіки було сформульовано професором О. М. Берлянтом в середині 1980-х[1].

Види ред.

Види геозображень:

  • плоскі (двовимірні)
  • об'ємні (тривимірні)
  • динамічні (три- і чотиривимірні).

Джерела ред.

Література ред.

  • Иконика — новое направление в изучении изобра жений // Тр. Гос. опт. ин-та. — 1982. — Т. 51, вып. 185.
  • География. Современная иллюстрированная энциклопедия. — М.: Росмэн, 2006.

Ресурси Інтернету ред.

Примітки ред.

  1. Берлянт А. М. Геоиконика. — М., 1996