Генріх фон Бамбергер
Генріх фон Бамбергер (нім. Heinrich von Bamberger; 27 грудня 1822, Звонарка поблизу Праги, Австрійська імперія — 9 листопада 1888, Відень, Австро-Угорщина) — чесько-австрійський лікар, патолог, професор, доктор медицини.
| Генріх фон Бамбергер | |
|---|---|
| нім. Heinrich von Bamberger | |
 | |
| Народився | 27 грудня 1822[1][2][3] Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1][4] |
| Помер | 9 листопада 1888[1][2] (65 років) Відень, Австро-Угорщина[1] |
| Країна |  Австрія |
| Діяльність | патологоанатом, професор, лікар |
| Alma mater | Карлів університет Віденський університет |
| Галузь | патологія |
| Заклад | Віденський університет JMU |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Вчителі | Йозеф Шкода і Карл фон Рокітанські |
| Членство | Шведська королівська академія наук Бельгійська королівська академія медицини |
 Генріх фон Бамбергер у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Освіту здобув в Карловому університеті в Празі та у Віденському університеті. Був учнем Йозефа Шкоди і Карла Рокітанскі. Після закінчення навчання поступив на службу до Празького громадського госпіталю, з 1850 по 1854 був асистентом при клініці Оппольцера у Відні, а в 1854 році переїхав до Вюрцбурга, отримав посаду професора Вюрцбурзького університету, працював в медичній клініці, був головним лікарем госпіталю.
Після смерті Оппольцера, у 1872 році Генріх фон Бамбергер був призначений директором медичної клініки у Відні. У тому ж році став професором Віденського університету.
Наукова діяльність
ред.Бамбергер — фахівець в області дихальної та серцево-судинної патології, провів дослідження захворювань перикарда, серцевих м'язів та ін. Одним із перших описав гематогенну альбумінурію, уремічний перикардит і періодичний полісерозит.
Завдяки його дослідженням, його іменем названо:
- хвороба Бамбергера (судомні ураження м'язів нижніх кінцівок);
- симптом Бамбергера (пульсація яремної вени при недостатності тристулкового клапана серця);
- періостоз Бамбергера-Марі (системне ураження трубчастих кісток, яке може розвиватися при хронічних хворобах (частіше легенів або серця), що викликає гіпоксію.
У 1857 Генріх фон Бамбергер опублікував «Lehrbuch der Krankheiten des Herzens», один із перших підручників про патології серця. З наукових праць фон Бамбергера найбільшої уваги заслуговують наступні:
- «Krankheiten des chylopoёtischen Systems» (1855, 2 вид., Ерланген, 1864, становить 1 розділ 6-томного видання «Handbuch der speziellen Pathologie und Therapie»);
- «Lehrbuch der Krankheiten des Herzens» (Відень, 1857);
- «Über Bacon von Verulam, besonders vom mediz. Standpunkte» (Вюрцбург, 1865).
Крім того, Генріх фон Бамбергер періодично публікував свої доробки у головних медичних німецьких журналах.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119034581 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Who Named It?
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Bamberger, H. // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 24. — S. 375.
Література
ред.- Бамбергер, Генрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Посилання
ред.- Бамбергер, Генрих фон // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Biography of Heinrich von Bamberger [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)