Гельфонд Олександр Йосипович

Олександр Йосипович Гельфонд (нар. 11 (24) жовтня 1906, Санкт-Петербург — пом. 7 листопада 1968, Москва) — радянський математик, член-кореспондент АН СРСР. Відомий своїми роботами по теорії чисел, а також рішенням сьомої проблеми Гільберта. Працював в МГУ (1931-1968) і Математичному інституті АН СРСР (1933-1968). Нагороджений орденом Леніна (1953) і трьома орденами Трудового Червоного Прапора (1945, 1945, 1966).

Гельфонд Олександр Йосипович
Народився11 (24) жовтня 1906[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Помер7 листопада 1968(1968-11-07)[2][3][…] (62 роки)
Москва, СРСР[2]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materМДУ (1930)[3]
Галузьтеорія чисел, теорія функцій і математика
ЗакладМДУ[3]
Математичний інститут імені Стєклова[3]
Московський державний технічний університет імені Баумана[3][5]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук (1935)
Науковий керівникХінчин Олександр Яковичd і Степанов Вячеслав Васильовичd
Аспіранти, докторантиШидловський Андрій Борисовичd[6]
Nikolay Korobovd[6]
Aleksey Leontyevd[6]
Aleksandr Solovyovd[6]
Marat Yevgrafovd[6]
Aleksei Georgievich Postnikovd[6]
Naum Il'ich Fel'dmand[6]
Mikhail Hatskelevich Zakhar-Itkind[6]
Victor Solomonovich Videnskiid[6]
Leonid Vulakhd[6]
Emiliano Aparicio Bernardod[6]
Akad Ibrahim Ibragimovd[6]
Gregory Freimand[6]
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Російська академія наук
Міжнародна академія історії науки
ПартіяКПРС
БатькоOsip Gelfondd
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Біографія

ред.

Олександр Гельфонд народився 24 жовтня 1906 року в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. У 1924 році він вступив до Московського університету, який закінчив у 1927 році. Під керівництвом Олександра Хінчина та В'ячеслава Степанова продовжив навчання у аспірантурі, яку закінчив у 1930 році. В 1929-1930 роках викладав в МВТУ. Будучи аспірантом, опублікував у 1929 році часткове рішення сьомої проблеми Гільберта.

У 1931 році почав працювати на Механіко-математичному факультеті МДУ, в 1937 році очолив кафедру аналізу і теорії чисел, пізніше — кафедру теорії чисел. З 1933 року Гельфонд працював у відділі теорії чисел Математичного інституту ім. В. А. Стеклова АН СРСР. У цих двох організаціях він продовжував свою роботу до кінця свого життя. У 1934 році Гельфонд отримав повне рішення сьомої проблеми Гільберта. У 1935 році йому було присвоєно ступінь доктора фізико-математичних наук, а в 1939 році він був обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР.

Під час Великої Вітчизняної війни Гельфонд був залучений до робіт в області криптографії при Головному Штабі Військово-Морського Флоту.

Твори

ред.

Гельфонд опублікував багато праць по теорії чисел і теорії функцій комплексного змінного, з проблем єдності, повноти систем функцій, інтерполяції в комплексній області, за арифметичних властивостях функцій. Найбільш великі з них:

  • «Трансцендентні і алгебраїчні числа» (М., 1952)
  • «Елементарні методи в аналітичній теорії чисел» (М., 1962, у співавторстві з Юрієм Линником)
  • «Вирахування і їх застосування» (М., 1966)
  • «Обчислення кінцевих різниць» (М., 1967).

У 1973 році під редакцією академіка Линника вийшли «Обрані праці» Гельфонда.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. In memoria
  2. а б в Гельфонд Александр Осипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. http://mi.mathnet.ru/umn5768 — С. 247.
  6. а б в г д е ж и к л м н п Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Література

ред.
  • Олександр Осипович Гельфонд // Велика радянська енциклопедія: [у 30 т.];/ гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-е вид. — М.: Радянська енциклопедія, 1969-1978.
  • И. И. Пятецкий-Шапиро, А. Б. Шидловский. А. О. Гельфонд (К шестидесятилетию со дня рождения) // Успехи математических наук. — 1967. — Т. 22, вип. 3 (135).
  • Стаття «Aleksandr Osipovich Gelfond» [Архівовано 9 липня 2010 у Wayback Machine.] в енциклопедії Britannica (англ.)
  • J. J. O’Connor and E. F. Robertson. Gelfond (англ.). MacTutor History of Mathematics archive. Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 27 вересня 2009. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  • B. V. Levin, N. I. Feldman, A. B. Sidlovsky. Alexander O. Gelfond // Acta Arithmetica. — 1971. — Т. 17. — С. 315—336. Архівовано з джерела 2 листопада 2021. Процитовано 15 травня 2016.