Гелен Елізабет Кларк (англ. Helen Elizabeth Clark; нар. 26 лютого 1950, Гамільтон, Нова Зеландія) — лідерка Лейбористської партії Нової Зеландії, Прем'єр-міністр Нової Зеландії з 5 грудня 1999 по 18 грудня 2008 року. З 2019 року є меценатом Фонду Гелен Кларк.

Гелен Елізабет Кларк
англ. Helen Elizabeth Clark
Гелен Елізабет Кларк
Гелен Елізабет Кларк
37-й прем'єр-міністр Нової Зеландії
5 грудня 1999 — 19 листопада 2008
Монарх Єлизавета II
Попередник Дженні Шиплі
Наступник Джон Кі
Народилася 26 лютого 1950(1950-02-26)[1][2][…] (73 роки)
Te Pahud, Waipa Districtd, Ваїкато, Нова Зеландія
Відома як політична діячка, викладачка університету, політолог, учасниця міжнародних форумів
Місце роботи Організація Об’єднаних Націй
Країна Нова Зеландія
Alma mater Університет Оклендуd і Goodenough Colleged
Політична партія Лейбористська партія
У шлюбі з Peter Davisd
Нагороди
Підпис

Біографія Редагувати

Народилася у родині фермера та вчительки. Вивчала політологію в університеті Окленда; у 19731981 роках викладала там же. Член Лейбористської партії з 1973. 1981 року вперше обрана до парламенту. У 19871989 працювала у лейбористських урядах Девіда Лонгі, Джеффрі Палмера та Майка Мура — спочатку міністром будівництва, потім — міністром охорони здоров'я та віце-прем'єром. Після поразки 1989 року на чергових парламентських виборах від Національної партії Лейбористська партія пішла в опозицію. З 1993 до 2008 роки Гелен Кларк — лідер Лейбористської партії.

1999 року Лейбористська партія сформувала коаліцію з партією Альянсу, і Гелен Кларк очолила уряд. Вона займає також пост міністра культури. Виступає за збереження без'ядерного статусу Нової Зеландії, вдосконалення системи соціального забезпечення.

2002 року коаліція розпалася, і відбулися нові вибори. Після них лейбористи увійшли до коаліції з Прогресивною партією та сформували уряд за підтримки партії Майбутнього та «зелених». 2003 року Кларк засудила вторгнення американських військ до Іраку. Того ж року вона заявила, що перетворення Нової Зеландії у республіку «неминуче» (останнім часом офіційно главою країни вважається королева Великої Британії, представлена ​​генерал-губернатором).

17 вересня 2005 відбулися чергові вибори до парламенту. Цього разу лейбористи отримали 50 місць, проти 48 у Національної партії, у 121-місному парламенті.

Була керівником програми розвитку ООН з 2009 до 2017 року. 26 січня 2017 року Кларк оголосила, що не буде переобиратися на посаду Адміністратора ПРООН після завершення свого чотирирічного терміну.[4] Вона сказала, що для неї було "честю і привілеєм" працювати на цій посаді. 19 квітня 2017 року вона залишила ПРООН.[5]

9 липня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) призначила Кларк співголовою комісії з організацією боротьби з пандемією COVID-19. Незалежна група з питань готовності та реагування на пандемію (IPPR) дослідила, як стався спалах і як можна запобігти майбутнім пандеміям. Вона виконувала цю роль разом із колишнім президентом Ліберії Елен Джонсон-Серліф[6]. Призначення Кларк до цієї комісії викликало критику з боку виконавчого директора UN Watch Хіллеля Ноєра, який розкритикував її тісні зв'язки з пропекінським послом доброї волі ООН Джеймсом Чау та її попереднє схвалення рішення влади Куби для відправлення медичного персоналу за кордон[7]. 11 листопада Ноєр закликав Кларк піти у відставку, стверджуючи, що її нібито фаворитизм щодо Китаю та ВООЗ вплине на розслідування того, як Китай впорається з пандемією COVID-19[8]. Кларк відповіла, що у неї немає зв'язків з Китаєм[9].

Література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Helen Clark to step down from UN role. Newshub (англ.). Процитовано 1 серпня 2023. 
  5. Helen Clark to step down from UN role. Newshub (англ.). Процитовано 1 серпня 2023. 
  6. Tapaleao, Vaimoana (9 July 2020). Former prime minister Helen Clark to lead new Covid response panel. The New Zealand Herald. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. 
  7. Burrows, Matt (14 липня 2020). UN watchdog takes aim at Helen Clark over her World Health Organization role, says she's too close to China. Newshub. Архів оригіналу за 5 September 2020. Процитовано 11 листопада 2020. 
  8. Burrows, Matt (11 листопада 2020). UN watchdog urges Helen Clark to resign from global COVID-19 inquiry over concerns she'll give WHO, China 'a free pass'. Newshub. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020. 
  9. Covid 19 coronavirus: Former PM Helen Clark says call for resignation a 'smear'. The New Zealand Herald. 15 листопада 2020. 

Посилання Редагувати