Гелен Гальярд

американський політик

Ге́лен Га́льярд (англ. Helen Betty Halyard; 24 листопада 1950(19501124), Детройт[1] — 28 листопада 2023) — американська політична діячка, кандидатка на Президента США від Партії соціалістичного рівноправ'я[en] під час виборів 1992 року. Бувши однією з небагатьох афроамериканок, що кандидували на посаду Президента, раніше вона двічі балотувалась на віцепрезидента як напарниця Едварда Вінна[en] (також афроамериканця).[2] 1974 року Гальярд брала участь у виборах до Палати представників США від 14 виборчого округу Конгресу Нью-Йорка[en],[3] але програла Фредові Річмонду[en]. 1976 вона повторила спробу, цього разу висунувшись від 19 округу[en],[4] однак знову програла, цього разу Чарльзові Рейнджелу[en].

Гелен Гальярд
Народилася24 листопада 1950(1950-11-24)
Померла28 листопада 2023(2023-11-28) (73 роки)
Країна США
Діяльністьполітична діячка
ПартіяSocialist Equality Partyd

1982 року Гелен Гальярд була претенденткою на посаду сенатора США від Мічигану, але програла чинному сенатору, Дональду Ріґле[en].[5] 1984 року вона була кандидаткою на віцепрезидента від третьої партії[en]. 1985 і 1989 брала участь у виборах мера Детройта.[6][7]

1988 року, коли Гальярд жила в Мічигані, вона була головою президентської кампанії Партії соціалістичного рівноправ'я[en]. Їй довелося подавати петицію, щоб партія потрапила до виборчих бюлетенів Алабами. Гальярд була однією з тих, що критикували кандидатуру Джессі Джексона.[8]

Гелен знову балотувалася до Конгресу від штату Мічиган 1994 року; їй дозволили брати участь у дебатах з основними кандидатами. Вона набрала 1329 голосів, програвши Лін Ріверз[en].[9] 1996 року програла їй знову.

Як член редакційної колегії вебсайту партії, 2002 року вона продовжувала критикувати Джексона, а також Світову робочу партію[en] за те, що вона, на її думку, занадто близька до демократів.[10] 2008 року Гальярд працювала помічницею народного секретаря партії.[11]

Примітки

ред.
  1. Сайт PoliticalGraveyard.com. Прочитано 22.12.2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  2. Pittsburgh Post-Gazette - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  3. «Candidates and Proposition on the Official Ballot in Election». New York Times. November 4, 1974. с. 42.
  4. «List of the Candidates in New York City and Suburbs in Elections Tomorrow». New York Times. November 1, 1976. с. 47.
  5. «Ballot in Michigan Contains 7 Proposals». Toledo Blade. October 31, 1982. c. 12. Retrieved January 17, 2010.
  6. The Bulletin - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 22 грудня 2020.
  7. «National Report: Coleman Young Wins Big In Detroit Mayoral Primary». Jet. 69 (3): 5. September 30, 1985.
  8. Times Daily - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 22 грудня 2020.
  9. THE 1994 ELECTIONS: HOUSE OF REPRESENTATIVES; Who Won Where: Results In the 435 Races for the House (Published 1994). The New York Times (англійською) . 10 листопада 1994. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  10. Media Ignore Reds At Rally. Accuracy in Media (англійською) . 15 листопада 2002. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2020.
  11. Eddie Benjamin: January 2, 1953—February 5, 2008. World Socialist Web Site (англійською) . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.