Уротропін
Гексаметилентетрамі́н ( МНН: метенамін́; уротропі́н, гексамін, формін, аміноформ) — являє собою гетероциклічну органічну сполуку з формулою C6H12N4, (CH2)6N4. Біла кристалічна речовина. Сублімує при 270 °C. Легко розчиняється у воді та спирті.
| Уротропін | |
|---|---|
 |
 |
| Назва за IUPAC | 1,3,5,7-Тетраазоцикло[3.3.1.13,7]декан |
| Інші назви | Гексамін; Метенамін; Уротропін; Формін; Аміноформ; Гексаметилентерамін; |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 100-97-0 |
| PubChem | 4101 |
| Номер EINECS | 202-905-8 |
| DrugBank | DB06799 |
| KEGG | D00393 |
| Назва MeSH | Methenamine |
| ChEBI | 6824 |
| Код ATC | J01XX05 |
| SMILES | C1N2CN3CN1CN(C2)C3 |
| InChI | 1/C6H12N4/c1-7-2-9-4-8(1)5-10(3-7)6-9/h1-6H2 |
| Номер Бельштейна | 2018 |
| Номер Гмеліна | 26964 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C6H12N4 |
| Молярна маса | 140,186 г/моль |
| Густина | 1,33 г/см³ (за 20 °C) |
| Ткип | 280 °C (Сублімує) |
| Розчинність (вода) | 85,3 г/100 мл |
| Небезпеки | |
| Головні небезпеки | Легкозаймистий, шкідливий |
| Температура самозаймання | 410 °C (770 °F) |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Синтез
ред.
Утворюється при взаємодії аміаку (3,5 моль) із формальдегідом (6 моль).
Харчовий додаток
ред.
У харчовій промисловості зареєстрований як додаток-консервант E239. Використовується при виробництві сирів та консервації ікри.
Дозволений для використання в харчовій промисловості в країнах Європейського Союзу[1]. Не заборонений для використання в Україні.
Не затверджений для використання в Австралії та Новій Зеландії[2].
У Російській Федерації заборонений з 2010 року.
У людському організмі розпадається до формальдегіду.
Інгібітор корозії
ред.Уротропін — хімічний реагент, який використовується як інгібітор корозії при соляно-кислотних обробленнях, стабілізатор емульсії. Хімічна формула (СН2)6N4; tпл = 280 °С (розкладається); tкип = 230 °С (сублімація), розчиняється в метанолі, хлороформі, етанолі.
Література
ред.- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.145-147)
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 18 лютого 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 18 лютого 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |