«Гей-бомба» (англ. gay bomb) — неофіційна назва хімічної зброї нелетальної дії, можливість створення якої обговорювалася в одній з науково-дослідних лабораторій Військово-Повітряних Сил США.[1]

У 1994 році фахівці секретної лабораторії в Дейтоні, штат Огайо, виступили з доповіддю, у якій пропонувалося створити кілька нових видів хімічної зброї несмертельної дії. Серед них — бомби, начинені потужним афродизіаком, які будучи скинуті на ворожі війська, повинні викликати сильне сексуальне збудження у солдатів противника, і, в ідеалі, стимулювати гомосексуальну поведінку.[2]

Ліві лапки Категорія № 3. Хімікати, які впливають на поведінку людей таким чином, що дисципліна і дух в армії падають. Одним неприємним, але абсолютно несмертельним прикладом буде сильний афродизіак, особливо якщо він викликає гомосексуальну поведінку. Інший приклад - хімікат, що змушує людей не виносити сонячних променів. Праві лапки

Інформація про цю доповідь стала надбанням громадськості в кінці 2004 року і викликала скандал у зв'язку з можливим порушенням Сполученими Штатами міжнародних конвенцій про нерозповсюдження хімічної зброї. Крім того, обурилися гей-активістські організації, яких образило припущення про те, що солдати-гомосексуали мають меншу боєздатність. У відповідь на всі звинувачення в Пентагоні заявили, що ідея розробки такої зброї не отримала розвитку.

У жовтні 2007 року «гей-бомба» отримала «Шнобелівську премію світу», яка вручається за найсумнівніші досягнення в науці та техніці. За твердженнями організаторів, ніхто із запрошених з боку американських ВПС на вручення премії не з'явився.[3]

Також, комітетом в той час були розглянуті «Пітлива бомба», «Бомба метеоризму» і «Бомба неприємного запаху з рота». План полягав у тому, щоб зробити ворогів настільки смердючими, щоб їхній запах, в буквальному сенсі слова, можна було почути, розкриваючи позицію ворога їхнім противникам. Було також висловлено думку, що такий сморід буде руйнівним для морального духу противника.

Примітки

ред.
  1. Daily Times - Leading News Resource of Pakistan. 30 вересня 2007. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 25 вересня 2016.
  2. National Post. 11 жовтня 2007. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 25 вересня 2016.
  3. Mark Pratt. Ig Nobel Prizes a Mouthful of Fun // Associated Press, 5 october, 2007[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

ред.