Гаттенбергер Костянтин Костянтинович

Гаттенбергер Костянтин Костянтинович
Народився1844(1844)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер8 травня 1893(1893-05-08)
Харків, Російська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьправник, педагог
Alma materХарківський університет (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
Галузьправознавство
ЗакладІмператорський Харківський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор політичної економії

Гаттенбергер Костянтин Костянтинович (нар. 1844 — пом. 8 травня 1893) — український вчений-правознавець, професор кафедри поліцейського права Харківського університету (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), доктор політичної економії.

Біографія

ред.

Народився у 1844 році.

Після закінчення юридичного факультету Харківського університету (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) працював канцелярським службовцем у Харківській казенній палаті й продовжував вивчати економічні дисципліни в університеті як професорський стипендіат. З 1868 року у званні приват-доцента розпочав читання лекцій з поліцейського права, економічну частину якого називав «економічною політикою».

У 1870 році захистив магістерську дисертацію «Про вплив російського законодавства на продуктивність торгового банківського кредиту» на ступінь магістра. У 1872 році захистив докторську дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора політичної економії «Законодавство і біржова спекуляція» і був затверджений професором кафедри поліцейського права Харківського університету.

Помер Костянтин Костянтинович Гаттенбергер 8 травня 1893 року.

Наукова діяльність

ред.

Головні праці присвячені трьом науковим напрямам:

  • кредити і банки
  • методологія економічних наук
  • кооперації і товариства робітників.

Дав ретельний аналіз діяльності міських громадських банків, а також недоліків чинного законодавства, що нормує банківські операції, у роботі «Вплив російського законодавства на продуктивність торгового банківського кредиту» (1890). У праці «Законодавство і біржова спекуляція» (1872) зазначав, що не може йтися про ставлення уряду до біржової спекуляції без пояснень самого її явища. Детальною ілюстрацією з’ясованих ним положень про характер і природу біржових спекуляцій є праця «Вепська криза 1873 р.» (1877).

Останні роки життя займався вивченням кооперативних установ і робочого законодавства.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Коропецький І.-С. Українські економісти XIX ст. та західна наука. — К.: Либідь, 1993. — 185, [2] с. — Бібліогр.: с. 179–186.

Посилання

ред.