Гарматій Володимир Михайлович
Володи́мир Миха́йлович Гарматі́й (4 серпня 1992, с. Чернелів-Руський Тернопільського району Тернопільської області — 25 липня 2014, Свердловський район, Луганської області) — український військовик, молодший лейтенант, командир мінометного взводу 51-ї окремої механізованої бригади, військова частина А2331 (м. Володимир). Герой України.
| Володимир Михайлович Гарматій | ||||
|---|---|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 4 серпня 1992 с. Чернелів-Руський, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна | |||
| Смерть | 25 липня 2014 (21 рік) Свердловський район, Луганська область, Україна | |||
| Поховання | Тернопільський район | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 2014 | |||
| Приналежність |  Україна | |||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |||
| Рід військ |  Механізовані війська | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
 Гарматій Володимир Михайлович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Початкові класи закінчив у Чернелево-Руській школі, продовжив навчання у ЗОШ I—II ст. села Соборного, згодом — у Великобірківській ЗОШ I—III ст. — гімназії ім. Степана Балея. Брав активну участь у подіях на Майдані Навчався на п'ятому курсі факультету обліку і аудиту Тернопільського національного економічного університету (у 2013 році закінчив військову кафедру цього ж університету), коли його мобілізували до армії у квітні цього року.
Служив під Сєвєродонецьком. Брав участь у боях за російсько-український кордон.
25 липня 2014 року, під час евакуації техніки, Володимир Гарматій підірвався на фугасі. З ним було ще 7 солдатів. Через кілька днів родичам повідомили, що тіло загиблого знаходиться у дніпропетровському морзі, до того часу офіційних підтверджень загибелі Володимира не було, тому друзі та рідні Володимира до останнього вірили, що він живий. Похований у Чернелеві-Руському.
Вшанування
ред.Найбільша в Україні щорічна теренова патріотична гра Гурби-Антонівці, яка у 2015 році проходила з 1 по 4 травня в лісовому масиві між селами Смига Рівненської області та Антонівці Тернопільської області, була присвячена пам'яті Володимира Гарматія, який неодноразово був учасником гри у попередні роки. На урочистому відкритті організатори гри — представники Молодіжного Націоналістичного Конгресу (МНК), передали його рідним відзнаку «За екстремальні та бойові акції» та «Ідея. Кадри. Боротьба», що присуджуються лише дійсним членам МНК за особливі заслуги.[1]
12 травня 2016 року на одному з корпусів ТНЕУ відкрили пам'ятну дошку Володимирові Гарматію.[2]
Нагороди
ред.- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (13 жовтня 2016, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
- почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[4];
- почесний громадянин міста Тернополя (21 серпня 2023, посмертно) — за вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[5].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ «Гурби-Антонівці — 2015» [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільська єпархія УПЦ КП. — 2015. — 2 травня.
Учасників «Гурбів-Антонівців» благословили прапором від бійців батальйону «Торнадо» [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Терен. — 2015. — 2 травня. - ↑
Пам'ятну дошку Володимиру Гарматію відкрили в одному із корпусів ТНЕУ на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 12 травня. У Тернополі відкрили меморіальну дошку на честь загиблого в АТО Володимира Гарматія на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 12 травня.
- ↑ Указ Президента України від 13 жовтня 2016 року № 448/2016 «Про присвоєння В.Гарматію звання Герой України»
- ↑ Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 492 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Гарматію Володимиру Михайловичу (посмертно)».
- ↑ 13 військовослужбовцям присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» посмертно. Тернопільська міська рада. 21 серпня 2023.
Джерела
ред.- Бойко, С. 11 заповідь — «Не забудь!» / Соломія Бойко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 64 (8 серп.). — С. 3 — (Герої не вмирають).
- «Мене болить — тебе ще більше»: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (15610) (10 жовт.). — С. 4.
Посилання
ред.- Трьох військових ЗСУ удостоєно звання Герой України, двох — посмертно [Архівовано 17 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України. — 2016. — 14 жовтня.
- Гарматій Володимир Михайлович [Архівовано 10 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Книга Пам'яті
- Тернопільщина прощалась із Володимиром Гарматієм, що загинув на війні [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Доба. — 214. — 2 серпня.
- На Тернопільщині — ще одна втрата. Загинув Володимир Гарматій [Архівовано 27 грудня 2015 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 31 липня.
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 166 13 жовтня 2016 |
Наступник: |
| Лавренко Олександр Миколайович | Ткачук Андрій Сергійович |
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |