Гаранін Володимир Михайлович

Володи́мир Миха́йлович Гара́нін (*5 лютого 1934, Троянка) — поет. Помер 6 лютого 2014 року] в м. Одеса[1].

Біографія ред.

Народився 5 лютого 1934 р. в с. Троянка Голованівського району Кіровоградської області у селянській родині. Середню освіту отримав у Троянській школі. У 1954—1956 рр служить в Радянській армії.

Після закінчення філологічного факультету Одеського державного університету служить у МВС. У 1991 році йде у відставку. Нагороджений медалями. Відповідальний секретар Одеської обласної організації НСПУ з 2003 року.

Творчість ред.

Автор поетичних книжок «Доброзичливий Горобець», «Червоні світанки», «Щиро кажучи», «Притчі про козака Мамая», «Четвертий вимір», «Голубі серпанки», «Осінні мелодії» [Архівовано 18 квітня 2022 у Wayback Machine.], «Memento mori», літературно-критичного нарису «Віктор Дзюба», мовознавчих книжок «Ну що б, здавалося, слова…», «Як парость виноградної лози…», «Еней був парубок моторний…», збірки прози «Звична справа»[2].

Нагороди ред.

Лауреат премії імені С. Олійника, Івана Огієнка, Фонду імені Тараса Шевченка, дипломант Всеукраїнського конкурсу «Байка — 2001»[2].

Примітки ред.

  1. Висловлюємо співчуття. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  2. а б История Одессы в лицах: Владимир Михайлович Гаранин. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 31 січня 2016.

Посилання ред.